Нове дослідження показує, що люди, які знайомляться тільки з фрагментом статті або заголовком, думають, що вони володіють темою, проте найчастіше все навпаки.


Це особливо показово в разі соцмереж, адже близько 67 відсотків американців отримують новини саме звідти.

Не потрібно ніяких досліджень, щоб переконатися, що любителі соцмереж рідко спромагаються прочитати статтю цілком: будь-який аналітик веб-сайту скаже вам, що відвідувачі Facebook рідко проводять більше хвилини на більшості новинних сайтів. Недавній звіт показав, що понад половини користувачів Facebook витрачають не більше 15 секунд на новинні статті, що ледь вистачає для перегляду одного абзацу. Це може означати, що у читачів формується ілюзія того, що вони поінформовані, хоча на ділі це не так.

В ході свого експерименту співробітники Йоркського коледжу в штаті Пенсільванія набрали 1000 учасників і розділили їх на три групи. Першу групу з 320 учасників попросили прочитати повну статтю з The Washington Post про генетично модифіковані продукти, друга (319 учасників) отримала новинну стрічку в Facebook з чотирма різними попередніми фрагментами статей, а третя група випробовуваних (351 учасник) взагалі не отримала інформації. Результати дослідження опубліковані в журналі Research and Politics.

Потім дослідники перевірили знання учасників і задали їм шість питань про генетично модифіковані продукти. Хороша новина – навіть фрагмент статті мали позитивний вплив: в той час як люди, які повністю прочитували статтю, в середньому очікувано показали кращий результат, люди, які читали тільки фрагмент, правильно відповіли лише на одне питання більше, ніж контрольна група.

Ми виявили, що новинна стрічка Facebook з її короткими фрагментами статей надає достатньо інформації для навчання. Це фактично може вважатися важливим і позитивним висновком: у відносно новому способі отримання інформації користувачі Facebook навчаються, просто переглядаючи новинну стрічку.

Проте, крім деяких плюсів, дослідники виявили і негативний момент: з’ясувалося, що люди, які посилюють лише фрагмент, були впевнені, що знають набагато більше, ніж насправді. Автри прийшли до висновку, що така група була надто впевнена в своїй здатності відповідати на питання.

Надмірна впевненість особливо поширена серед респондентів, які були емоційно залучені в історію. Вони не звертали уваги на явну обмеженість набутих знань, для них позитивні відчуття, пов’язані зі знанням чогось, ймовірно, настільки ж важливі та цінні, як саме знання, говорять дослідники. Важливо кількісно визначити, скільки інформації отримано з фрагментів статей і який рівень надмірної впевненості вони викликають. Почуття власної інформованості може безпосередньо впливати на вчинки людини – наприклад, вона з більшою ймовірністю стане політично активнішою і братиме участь у виборах, – так само як і те, що надмірна впевненість у своїх знаннях може зробити людей більш сприйнятливими до дезінформації.

Наступним кроком досліджень має стати вивчення того, чи можуть емоції пояснити поширення і вплив фейковий новин. Оскільки Facebook все частіше використовують як джерело знань про світ, надмірна самовпевненість аудиторії може створювати проблеми, особливо в епоху фейк-ньюс.

, – роблять висновок дослідники.