Собаки

Собаки виявилися набагато тісніше пов’язані з людиною, ніж ми могли припускати. Використовуючи ДНК, вчені довели, що тривале спільне співіснування визначило розвиток у нас схожих генів. Про своє відкриття дослідники з Китаю, Росії, США та Швеції пишуть у статті в журналі Nature Communications.

Зразки ДНК чотирилапих для аналізу були відібрані у трьох бродячих собак з Китаю, чотирьох особин сірого вовка з Росії та Китаю, а також трьох породистих собак: німецької вівчарки, бельгійської вівчарки – малінуа, а також тибетського мастифа. Отримані результати були зіставлені з людським геномом.
Виявилося, що для людини і собаки характерно паралельний розвиток генів, що відповідають за обмін речовин, травлення, а також транспортування нейромедіаторів. Більше того, у нас спостерігається однакова генетична схильність до ожиріння, обсесивно-компульсивного розладу, епілепсії і навіть деяким видам раку (наприклад, рак молочної залози).

Проте вчені не зупинилися на зіставленні генів людини і собаки, а спробували проникнути вглиб історії одомашнення чотирмлапих. Так, автори дослідження пропонують більш ранній час одомашнення собак – близько 32 тисяч років тому, проти загальноприйнятих оцінок у 15-16 тисяч років тому. Крім того, вчені впевнені: батьківщиною одомашнення була не Середня , а Південно-Східна Азія.

За словами генетика Вейвея Чжая (Weiwei Zhai) з Пекінського інституту геноміки Китайської академії наук, сучасні бродячі собаки Південно-Східної Азії можуть бути еволюційним мостом між вовками і породистими собаками.