Новини політики. 23 липня. Закон про мови буде підписаний новим чи старим спікером парламенту в перших числах серпня, а до 20 серпня – президентом.

Підпис під законом про мови – єдиний вихід для президента, – політолог

Про це повідомило джерело в керівництві Партії Регіонів, пише газета Сегодня.

За його словами, питання підписання закону Віктором Януковичем було вирішено ще в травні, коли лідери ПР прийняли рішення про його розгляді у Верховній Раді.

«Затримка сталася через непослідовність Литвина, але до кінця липня питання буде вирішено: Литвин чи підпише, чи поступиться місцем тому, хто підпише», – пояснило джерело.

Політологи також вважають, що підпис під законом про мови – єдиний вихід для президента.

«Непідписання буде подвійним поразкою: опозиція оголосить, що домоглася цього своїм тиском, а прихильники Януковича відвернуться від нього», – каже Михайло Погребинський.

«У разі непідписання президент остаточно підірве свої позиції на Півдні і Сході, – вважає Вадим Карасьов. – Правда, швидше за все, це рішення буде прийнято в пакеті, наприклад, до закону про захист української мови».

До речі, за словами джерела в керівництві ПР, дійсно розглядається варіант, коли одночасно з підписанням закону про мови президент внесе в парламент законопроект про його зміни, де будуть пом’якшені вимоги до держорганів в регіонах щодо дублювання документації на регіональні мови. Але ключові норми закону – про гарантування права на вибір мови в дитсадках, школах і вузах, а також про вільний вибір мови ведення бізнесу (включаючи ЗМІ та рекламу) залишаться незмінними.

Між тим, на думку Погребинського, половинчаста позиція Януковича в питанні закону про мови може нівелювати позитивний ефект в очах виборця Півдня і Сходу, якого ПР домагалася його прийняттям.

«Президенту варто було б оголосити про те, що він підтримує закон, який потрібен мільйонам громадян, а не займати позицію стороннього спостерігача».

У той же час Карасьов упевнений: ПР з цим законом виграла тактично, але програє стратегічно.

«Регіонали трохи виграють від нього на цих виборах, але назавжди втратять підтримку україномовної інтелігенції».

Думки політологів про те, чи виграла опозиція від антіязикових акцій, розходяться.

«Виграла, але незначно, – вважає Вадим Карасьов. – Їм вдалося підняти невелику частину суспільства на протест, але, загалом, ситуація показала, що питання мов не є ключовим для суспільства».

«Те, що голодували на знак протесту проти закону про мови не захотіли виступати під партійними прапорами, закріпило тенденцію деполітизації протестів, – каже Михайло Погребинський. – Як і Податковий майдан раніше, цей протест показав лише відсутність довіри до партій взагалі. Що стосується опозиції, то через істерики з приводу закону про мови вона прирекла себе на поразку на найближчих виборах. Якщо до липня у виборців Півдня і Сходу була альтернатива – якщо не подобається Партія Регіонів, то можна проголосувати за когось із опозиціонерів, – то тепер для них вся опозиція однакова, і фактично не залишається вибору, як ще раз вибрати ПР, яка хоча б не змусить їх говорити українською».