Новини політики. 20 червня. Днями віце-прем’єр Сергій Тігіпко розписався у власній некомпетентності, пообіцявши не відкривати український ринок праці для “дешевої закордонної робочої сили”.

Сергій Тігіпко
Ринок праці треба захищати від влади

Адже незрозуміло, де Тігіпко знайшов “дешеву робочу силу“, яка прагне в’їхати в Україну, та чому вважає, що вона непотрібна.

Насправді демографи вже за 10 років очікують дефіциту робочих рук і, найважливіше, дефіциту пенсійних фондів — працюючих буде майже стільки, скільки старих, хворих та дітей.

У Києві нестачу працівників видно зараз — робітничі й торговельно-обслуговуючі вакансії агресивно рекламують.

Потенційних іноземних працівників в Україні можна розділити на дві категорії.

Перша — це десятки тисяч нелегальних мігрантів з Азії та Африки. Для них українська корумпована влада давно тримає двері відчиненими. Однак ці люди зазвичай і не збираються тут працювати. Вони не мають кваліфікації або не бажають вкалувати — багатонаціональні дисципліновані колективи для третього світу не характерні. В кращому випадку такі люди мають дрібний бізнес, здебільшого, напівлегальний. Вони не гастарбайтери-заробітчани, а переселенці-колоністи. І це не страшно, адже вони працевлаштовують українців, рухають економіку й народжують дітей. Треба лише змусити їх платити податки та вивчити українську. В гіршому випадку прибульці приєднуються до етнічної злочинності чи байдикують в очікуванні нагоди перебратися до Євросоюзу.

Друга категорія іноземців — конче необхідні Україні професіонали з країн Заходу. Наприклад, в нас практично немає фахівців з управління сучасними готелями чи з промислового зберігання овочів-фруктів.

Однак європейці не поспішають їхати на роботу в ту Україну, яку Сергій Тігіпко старанно будував разом з Кучмою, Медведчуком та Януковичем. Навіть олігархам не вдається принадити західноєвропейських футболістів за мільйонні гонорари.

Справжньою загрозою українському ринкові праці є політика влади, до якої приєднався Тігіпко. Однією рукою вона ліквідує систему соціального захисту й просуває в парламенті рабовласницький Трудовий кодекс, що обмежує права працівників та профспілок. Створює несправедливу перевагу працедавця. Іншою рукою влада визискує підприємців за допомогою силових органів.

Тож виглядає, що прихід іноземних роботодавців їй не потрібен. А працюючих українців ділитимуть на свій розсуд між підприємствами, які належать правлячим кланам.

За матеріалами Gazeta.ua