Інтерв’ю. 28 травня. Закон «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою», який має набути чинності вже 1 липня, включає ряд новацій.

Ірина Головко - заступник керівника Проекту Міжнародної фінансової корпорації (ІFC, Група Світового банку) «Розвиток агрострахування в Україні»

Одна з них стосується обов’язкового ліцензування агрострахування, повідомили у Національному прес-клубі «Українська перспектива».

Детальніше про нього – в інтерв’ю із заступником керівника Проекту Міжнародної фінансової корпорації (ІFC, Група Світового банку) «Розвиток агрострахування в Україні» Іриною Головко.

– Тривалий час агрострахування не ліцензувалося і, попри це, агростраховий ринок працював. Навіщо знадобилося ліцензувати агрострахування і хто від цього виграє?
– Ухвалення Закону «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою» підштовхнуло формування цивілізованих правил гри на ринку страхування аграрних ризиків. Цьому передував доволі тривалий еволюційний процес.

Десять років тому мало хто замислювався над тим, що між страхуванням того ж автотранспорту та посівів кукурудзи існує велика різниця. Діяли за максимально спрощеною схемою. Мовляв, страхуємо все, що можна застрахувати. А що і як у дійсності слід робити – не так важливо. Головне, щоб посилився процес страхування, щоб відповідна динаміка росту була. Тому страхові компанії отримували ліцензію майнового страхування, яка дозволяла їм страхувати не лише нерухомість, автомобілі, але й посіви сільськогосподарських культур.

На страховому ринку працює кількасот страхових компаній, але на тонкощах реального аграрного страхування знаються лише з десяток страховиків. Саме вони готові надавати якісні послуги агрострахування.

Для того, аби визначити, хто на ринку страхування сільськогосподарських ризиків є справжнім професіоналом, і запроваджується окреме ліцензування на цей вид страхування.

Від цієї новації виграють всі без винятку – і фінансовий ринок, і держава, і сільгоспвиробники. Тепер вони зможуть точно визначити, яким страховим компаніям можна довіряти, а які краще обійти стороною.

– Хто видаватиме агрострахову ліцензію і на якій підставі?
– Процедура отримання ліцензії буде стандартною, такою самою, як і при отриманні ліцензій на інші види страхової діяльності. Видачею ліцензій займеться Національна комісія, яка здійснює державне регулювання в сфері ринків фінансових послуг. Підставою для отримання ліцензії стане чинне в Україні законодавство.

– Нерідкою була ситуація, коли агрострахуванням займалися компанії, які не мали в своєму штатному розкладі навіть агрономів. Я вже не кажу про спеціалістів, що можуть грамотно оцінити збитки, про багатьох інших. Що робити таким страховикам у нових умовах?
– Відповідь очевидна – треба вчасно робити домашнє завдання. На ринку не так багато компаній, які надають послуги аграрному сектору. При цьому, дійсно, не в кожної в штаті знайдуться співробітники, які мають аграрну підготовку.

Що робити в нових умовах? До них треба пристосовуватися. Іншого виходу нема. Тут можливі два варіанти. Перший стосується тих страхових компаній, які й раніше не тупцювали на місці, – розвиватися й надалі. Інший має відношення до тих страхових компаній, які до реального агрострахування ставилися зверхньо або зовсім ним не займалися. Їм доведеться або поступитися дорогою іншим, або самим зрушити з мертвої точки.

Сьогодні для забезпечення страхування ризиків сільгоспвиробників Україні достатньо мати з десяток працюючих страхових компаній. Наприклад, у США реалізацію відповідної програми забезпечує всього 12 компаній. При цьому більша частина ринку сконцентрована в портфелях провідної п’ятірки.

Страховим компаніям слід формувати свій штат виключно із професіоналів. У тих випадках, якщо виконуються великі обсяги страхування, краще користуватися послугами професійних брокерів. Та в будь-якому випадку в основі має залишатися професіоналізм. Без нього сьогодні – не впоратися.

Підвищенню кваліфікаційного рівня страховиків наш Проект приділяє велику увагу. Для них ми проводимо численні тренінги. До цієї роботи залучаємо не лише провідних українських, але й зарубіжних спеціалістів.

Проект активно співпрацює із страховими компаніями, які на страховому ринку посідають провідні позиції, з банками. Спільно з Національною комісією, яка здійснює державне регулювання в сфері ринків фінансових послуг (раніше – Держфінпослуг), та Національним університетом біоресурсів та природокористування України нами підготовлено програму щодо сертифікації аварійних комісарів для сільського господарства. Кваліфікаційний мінімум був затверджений Держфінпослуг ще в червні 2011 року. Найближчим часом програму буде запущено до реалізації. Тож ринок не залишиться без висококваліфікованих кадрів.

– Страховики побоюються, що вирішення питання про обов’язкове ліцензування може затягнутися і це негативно позначиться на осінньо-зимовому циклі агрострахування. Що ви думаєте з цього приводу?
– Я повністю розділяю занепокоєння страховиків. Вони не безпідставні. Реорганізація Національної комісії, яка здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, стала стримуючим фактором для швидкого впровадження Закону «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою». І все-таки сподіваюся, що страховики не проґавлять часу, що всіх процедур буде дотримано і осінній сезон страхування розпочнеться вчасно.

NewsMarket