Інтерв’ю. 16 травня. Кракову вже не потрібно розповідати людям, що таке місто існує. Тепер ми зосередимося на окремих, вужчих напрямках туризму.

Марчін Кандефер

Розмова з директором відділу туризму та промоції міста Кракова Марчіном Кандефером (Marcin Kandefer). (Продовження. Початок тут).

“Ринок самостійно “вигнав” буйних англійців з міста…”

Близько 25% від загальної кількості туристів в Кракові становлять туристи з Британії. На різних польських інтернет-сторінках та форумах з’являється інформація, що британці неабияк надокучають мешканцям міста та туристам з інших країн. Як ця проблема вирішується?

Така проблема була. Бачите, британці обирають собі напрямки, які стають модними. Це порівняно для них дешеві міста і тоді там є просто наліт британців. Вони часом поводяться, скажемо відверто, паскудно. Спочатку для них таким містом була Прага, потім Краків. Тепер знаємо, що багато таких виїздів та вечірок відбувається десь в Румунії чи Болгарії.

Натомість в нас справді така проблема була кілька років тому. Зараз залишилися ще подекуди переконання, міфи, що гості з Англії досі надокучають. Сам ринок дав собі з цим раду. В кнайпах почали з’являтися написи англійською мовою про те, що вони не обслуговують кавалерських вечірок (так званих в народі “мальчішників” – ред.) та бенкетів. Власники закладів зрозуміли, що вони більше втрачають на цьому ніж заробляють, оскільки всі інші відвідувачі просто покидали бар. Сам ринок позбувся цього. Звісно їм допомогла також поліція, муніципальні служби, які не толерували порушників.

Але найголовнішим є те, що мода на Краків, як на таке місце проведення часу, минула. Мода тих молодих британців, а не тих, на яких нам залежить.

“90% поліцейських в центрі міста розуміє англійську мову…”

Ми зараз стараємося створювати марку преміум міста, міста вищої культури. Це повідомлення намагаємося передати британському ринку.  Зараз щоразу менше тих гостей, які привозять клопоти і більше тих, яких ми хочемо бачити в себе.

Говорячи про безпеку, важливим питанням є порозуміння іноземців з правоохоронними органами в місті. Чи є дані скільки поліцейських в Кракові розмовляють англійською мовою?

Щодо поліції, то не можу сказати. Таке варто питатися в самої поліції. Водночас ми вже кілька років проводимо курси для муніципальних поліцейських. Ми знаємо, що британці як бачать форму, то для них це є джерело інформації. Маючи 8 мільйонів туристів, ми повинні звертати увагу на те, що першими з ким гості контактують, то є таксисти та поліцейські. Муніципальну поліцію ми навчаємо основ історії міста та мови. Кількість таких поліцейських кожного разу зростає. Думаю, працівники муніципальної поліції – служби, яка належить до компетенції міста – зможуть собі дати раду з іноземцями в елементарних ситуаціях.

За даними прес-служби муніципальної поліції, в самому центрі міста, де є найбільше туристів, 80-90% працівників можуть порозумітися англійською мовою. Вже рівень володіння англійською є різний, оскільки є такі, що можуть вільно щось сказати, а є й ті, що з мапою підкажуть куди добратися, скажуть те є швидка допомога, таксі тощо.

Які в Кракова плани щодо розвитку туризму? Чи є окремі напрямки, які місто планує розвивати?

Ми, а саме відділ туризму, зараз намагаємося запровадити до міста профільний туризм: бізнес-туризм та релігійний туризм. Це дві галузі, які вимагають зміцнення. Для цього в нас є спеціальна програма спільна з ЄС. Євросоюз також виділяє частину коштів для реалізації такого плану.

Якщо йдеться про релігійний туризм, то в нас є Святиня Божого Милосердя в Лаґєвніках, яка є відомою у світі. Ми хочемо з неї зробити ще один паломницький центр на мапі Європи.

Водночас бізнес-туризм є дохідною галуззю сфери туризму. Це семінари, конференції, інтеграційні зустрічі тощо. Це речі, які залишають багато грошей в місці, де вони відбуваються. В нас проводяться відповідні заходи, оскільки умови для цього створені. Проте ми хочемо цей напрям зміцнювати.

Краків в основному є туристичним містом. Тяжка промисловість, яку представляє металургійний завод, не є найважливішим двигуном розвитку.

Останнім часом в нас розвинулися не стільки IT-сфера, як загалом сектор аутсорсінгу. В нас багато студентів і випускників. В Кракові є 23 вищих навчальних закладів. Це непогана база для розрахункових центрів, інноваційних центрів міжнародних компаній.

Скільки грошей кожного року місто витрачає на туризм?

В нас є видатки з бюджету на промоцію місцевого самоврядування. Минулого року в міському бюджеті на це було передбачено 8,5 мільйонів злотих ($2,5 мільйони). З яких в моєму відділі було 6 мільйонів злотих ($1,7 мільйони)для туристичної промоції. В цьому році у нас складна бюджетна ситуація, як і в більшості польських міст. Бюджет зменшився і зараз відділ туризму має 4 мільйони злотих ($1,1 мільйони). Проте нам вдалося отримати 3 мільйони злотих дотації з Євросоюзу на 2012-13 роки для розвитку бізнес-туризму та релігійного туризму.

Чи можна сказати, що Краків пройшов вже етап, коли до міста запрошуються будь які туристи і тепер може дозволити собі з загальної кількості обрати лише тих, яких хочеться в себе бачити?

Не без причини ми вже якийсь час намагаємося створювати марку Кракова як преміум-міста. Не знаю наскільки це ефективно виходить. Без сумніву тут є гарні, естетичні пам’ятки архітектури, які мають неабияку цінність. Проте також має бути і культура відповідного високого рівня. Для цього організовуємо багато фестивалів протягом року, щоб показати, що в Кракові все на найвищому рівні. Також ті туристичні галузі, які ми хочемо розвивати, мають нам в цьому допомогти.

Ми рідко зараз рекламуємося як місто для всіх. Проте ми присутні на багатьох туристичних виставках в різних містах. Туроператори вже продають продукт пакетом, тобто туристично-культурним туром. Індивідуальні туристи, коли підходять до нашого стенду Польщі знають, що є Краків, Варшава, оскільки це столиця і часом згадують про Ґданськ. Зараз ми більше працюємо над підтримкою попиту ніж над повідомленнями в стилі: “Дивіться, є таке гарне місто, приїжджайте до нас”.

Мені здається, що Краків вже досягнув того рівня і є настільки впізнаваним, що не мусимо скеровувати такі месседжі для всіх, а можемо піднести себе трохи вище і зосередитися вже на окремих, вужчих напрямках.

Чи є статистичні дані того, скільки осіб відвідує Краків вперше, а скільки туристів приїхали сюди вкотре?

Є інформація з досліджень, що 70-80% осіб порадить відвідати Краків іншим людям і приблизно стільки ж хотіли б сюди повернутися.

“Місто повинне чимось відрізнятися від інших…”

Згідно з результатами опитування туристів, в 2011 році частка тих, хто відвідав Краків вперше становила 33,6% осіб (загалом місто відвідало 8,6 млн. осіб – ред.), з яких 8% були поляками, а з-за кордону – 58%. Це означає, що багато туристів приїжджає черговий раз.

Ми стараємося розширювати свою пропозицію. Минулого року, два роки тому в місті відбувся висип нових атракцій. З’явилися підземний музей, музей сучасного мистецтва, фабрика Оскара Шиндлера, музей Армії Крайової. Кожного разу ми поповнюємо список того, що можна робити в Кракові, щоб люди не відвідували тільки площу Ринок, але й цікавилися чимось іншим. Це серйозна інвестиція. Вона необхідна, якщо хочеться когось заманювати до міста на довше і черговий раз. З досліджень видно, що час перебування туристів в Кракові зростає.

Що б Ви порадили іншим містам, базуючись на досвіді Кракова, що потрібно в першу чергу змінювати, впроваджувати в життя міста для того, щоб туристи приїжджали і їм було комфортно?

Тут немає якоїсь надскладної філософії. Є те, що є в кожному бізнесі: відрізняйся або згинь. Кожен може знайти щось, що є його специфікою. Кожне місто в стані знайти щось, що буде його відрізняти на фоні інших і послідовно розвивати це враження і напрямок. Це стосується кожного бізнесу, як міста, так і продукту.

Зараз ми бачимо, що є зацікавленість культурними речами. Ми вже не так хвалимо пам’ятки в місті. Багато людей почали цікавитися традиціями, які є саме в Кракові. Ми їх зараз посилено експонуємо в наших повідомленнях. Попри те, що маємо гарні кнайпи, паби і костели є щось, що нас відрізняє. Це, для прикладу, такі речі як Ренкавка, Емаус, Лайконік, Хейнал Маріацкі (відомий також як Краківський Гімн – ред.) тощо. Це фольклорні традиції, фестивалі Кракова, яких немає в інших.

Чи Ви б могли сказати, що Кракову допомогло вийти на такий рівень, на якому місто є сьогодні?

Це важке питання. Хто на нього буде вам відповідати, той відповідатиме з власного відчуття ситуації. Мені здається, що це справа послідовності. Можливо заслугою є те, що вже 8 років є один міський голова, який постійно прагне розвинути Краків як туристичне місто, відповідно, оновлювати інфраструктуру. Ми зробили повну ревіталізацію центральної частини міста, відновили всі дороги, площі та парки, щоб Краків став такою перлиною. Також будівництво конгрес-холу, спортивно-виставкового центру – все це має зміцнити імідж Кракова.

Але, якщо запитаєтеся таке у віце-президента міста зі справ інвестицій, то він скаже, що основною річчю є інвестиції в дорожню інфраструктуру та каналізації.

Але це також дуже важливо…

Так, але кожен, хто подивиться на це зі своєї ділянки, скаже, що його сфера – найважливіша річ. Я вважаю, що порозуміння в різних сферах, врівноважений розвиток в кожній з них, дає загальний хороший розвиток міста.

Розмовляв Богдан Швед, NewsMarket