Новини світу. 20 березня. В Україні смертна кара не застосовується вже 12 років. У Білорусі за цей час винесено 100 смертних вироків.

Білорусь залишається в далеких радянських часах

Коновалов і Ковальов розстріляні до того, як їх скаргу встигли розглянути в Комітеті ООН з прав людини. “Єврорадіо” вирішило дізнатися, чекали б вердикту з міжнародних інституцій влади найближчих країн-сусідів Білорусі – Росії та Україні.

“Процедура індивідуальних скарг в міжнародні судові інстанції ніяк не впливала на виконання вироків. У тому числі, не дивлячись ні на що, виконувалися і вироки про смертну кару”, – говорить Олег Левицький, юрист української Гельсінської спілки з прав людини.

В Україні мораторій на смертну кару ввели з 1997 року, через три роки вона взагалі була скасована. У Росії смертна кара в останній раз відбулася в 1996 році, мораторій діє з 2 лютого 1999 року.

“Я не пам’ятаю жодного випадку, коли в Росії засуджені до смерті подавали скарги в ООН. Це пояснюється тим, що в Росії жоден смертний вирок не був мотивований політично, тому вони не мали ніякого суспільного звучання. Смертна кара застосовувалася виключно у кримінальних складам злочинів. Тому всі питання вирішувалися всередині країни”, – розповідає Віктор Коган-Ясний, голова російської громадської організації “Регіональна громадська ініціатива – право на життя і громадянську гідність”.

Правда, білорусам особливо нікуди скаржитися на судові вироки, навіть якщо їхні справи і мають “громадське звучання”.

“Проблема Білорусі в тому, що вона нікуди не входить. Ні перед ким ніяких зобов’язань немає. І громадське звучання справи Коновалова і Ковальова разом з можливим політичним підтекстом. Тому і такі незвичайні скарги до Комітету ООН з прав людини. Ну, а куди ще скаржитися , якщо Білорусь нікуди більше не входить?”- дивується Віктор Коган-Ясний.

Олег Левицький стверджує, що особисте звернення в ООН по перегляд смертної кари – справа безнадійна. Він майже ніколи не приводить до пом’якшення вироку:

“Дуже скептично ставлюся до того, що Комітет ООН [з прав людини] зафіксує порушення статті Європейської конвенції про тортури та жорстоке поводження у зв’язку зі смертною карою. Так як воно застосовується в добрій половині країн – членів ООН. У тому числі і в США, є одним з головних спонсорів організації “, – констатує юрист.

У 2010 році Інформаційно-аналітичний центр при Адміністрації президента опитував білорусів з приводу їх ставлення до смертної кари. Проти вищої міри висловлюються лише 4,5% опитаних. Тих, хто підтримує таке покарання, в 20 разів більше: 79,5%. Один з головних аргументів – загроза смерті стримує зростання злочинності.

З доповіді “Глобальне дослідження вбивств в 2011”, підготовленого Управлінням ООН з наркотиків і злочинності, випливає, що кількість вбивств в Білорусі останнім часом знижується: вбивають в середньому 4,9 людини на кожні 100000. Але в сусідній Україні, де смертна кара скасована майже 12 років, вбивств ще менше: 4,8 на 100 000!

Звернення в ООН може дозволити хіба що відстрочити виконання вироку. На думку Віктора Когана-Ясного, Пан Гі Мун точно повинен був просити білоруського правителя відстрочити розстріл Коновалова і Ковальова.

“Генеральний секретар ООН в ситуації з Коноваловим і Ковальовим повинен був таємно дзвонити Лукашенко і просити його про відстрочення виконання смертного вироку. Вимагати, наполягати. Цілком можливо, що це і було, так як дзвінки генсека ООН тримаються в таємниці”, – говорить Коган- Ясний.

Цей порядок називається “good offices”, уточнює правозахисник. Але зараз вже відомо: навіть якщо Пан Гі Мун і дзвонив Олександру Лукашенко, той його не послухав.

Так само, як і в Білорусі, в Росії і в Україні рідним не повідомляли ні про точну дату розстрілу, ні про місце поховання страченого.

“Цей порядок був прийнятий дуже давно, ще при більшовиках. Інструкція стандартна, розроблена в 1930-і роки в НКВД. Так що в питаннях смертної кари Білорусь залишилася далеко в радянському часі”, – з сумом констатує Віктор Коган-Ясний.