Новини політики. 14 січня. Сьогоднішня запізніла спроба російської влади згадати про євразійську спадщину виглядає як остання можливість очолити рух глобалізації хоча б у себе в регіоні.

Росія не хоче втрачати свої позиції

Про це пише директор Російсько-Українського інформаційного центру Олег Бондаренко, передає Цензор.НЕТ.

«У той час як в усьому іншому світі давно оформилися і переоформити центри регіонального тяжіння, пострадянський простір, зрозуміло, не без зовнішньої допомоги, продовжує залишатися роздертим внутрішніми протиріччями, – пише автор. – Держави Середньої Азії, незважаючи на зростаючу економічну взаємодію з Китаєм, політично могли лавірувати лише між Москвою і Вашингтоном. Але за період правління Обами в силу різних обставин американська присутність у Середній Азії значно скоротилася».

За словами Бондаренко, Киргизія після чергової зміни влади, Таджикистан, Казахстан – весь регіон поступово повертається під політичну опіку Москви. Це пов’язано, в першу чергу, з фактом замкнутості Китаю в політичному плані на себе. Він може бути лідером за кількістю інвестицій в американську економіку, але це зовсім не означає його впливу на політику Білого дому.

«Шанхайська організація співпраці на найближчі кілька років залишиться максимумом інтеграційного потенціалу Пекіна, вважає експерт. – Політично ж Піднебесна слід під внешнестратегіческом фарватері Кремля так само, як Європейський Союз стежить за думкою Вашингтона. Це особливо чітко видно на прикладі прийняття доленосних для світової політики рішень – таких, як війна в Афганістані, Іраку або питання визнання Косово. У всіх цих випадках Пекін як постійний член Ради Безпеки ООН солідаризувався з Москвою».

На переконання автора, Євразійський економічний союз – не експансія, а форма природного існування і елементарного виживання для народів, що проживають в регіоні, єдино можлива для збереження суверенітету і державної цілісності на початку XXI століття.