Новини світу. 22 грудня. Сейм Латвії на пленарному засіданні у четвер відхилив переданий президентом Андрісом Берзіньшом законопроект про надання російській мові статусу другої державної в країні.

Парламент Латвії не підтримав російську мову

Президент Берзіньш у вівторок передав до парламенту країни проект поправок до конституції, який передбачає введення в Латвії другої державної мови – російської.

Більшість – 60 депутатів – сейму (в якому сто депутатів) проголосували проти надання російській мові статусу другої державної, один утримався, 31 депутат від опозиційної партії “Центр згоди” на знак протесту покинули зал засідань парламенту.

Але референдум з даного питання, за законом, повинен все одно відбутися – незалежно від рішення парламенту.

Зараз у Латвії одна державна мова – латиська. Російська має статус іноземної. Щоб російська мова стала другою державною, цю ініціативу повинні підтримати на референдумі близько 750 тисяч громадян балтійської республіки.

У Латвії проживають близько 2 мільйонів осіб, з них близько 44% – російськомовні. Близько 16% населення є “негромадянами” – це люди, чиї родичі приїхали до Латвії за часів СРСР. Існує близько 80 відмінностей в правах громадян і негромадян. Зокрема, негромадяни не мають права брати участь у виборах і референдумах.

Центральна виборча комісія Латвії з 1 по 30 листопада проводила збір підписів за присвоєння російській мові статусу другої державної. На підтримку російської мови підписалися 187,378 тисячі громадян Латвії, які мають право голосу, цього достатньо для проведення референдуму про зміну її статусу в республіці. Для проведення референдуму необхідно було зібрати не менше 154,379 тисячі підписів.

Але перед тим, як ініціювати референдум, згідно з процедурою, президент Латвії повинен передати в сейм законопроект, складений відповідно до вимог громадян країни. які підписалися.

У супровідному листі спікеру сейму Солві Аболтіня Берзіньш висловив думку, що спірний законопроект не сприятиме згуртуванню латвійського суспільства.

“Встановлення російської мови як другої державної мови – це відмова від Латвії як національної держави і (входить в) протиріччя з основами Сатверсме (Конституції), ідеями підстави Латвії та відновлення незалежності”.

За матеріалами РИА Новости