Огляд преси. 7 жовтня. П’ять років тому в Росії вбили журналістку Ганну Політковську. Судові розгляди у цій справі оголюють непрозорість російської політики.

Анна Політковська
П'ять років тому в Росії вбили Ганну Політковську

Статтю до річниці вбивства журналістки опублікувала німецька Sueddeutsche Zeitung.

Справу досі не розкрито і, головне, таємницею залишається особа замовник вбивства. Однак друзі та колеги Анни Політковської “Новій газеті” не здаються, пише автор.

У редакції, відомій своїми критичними статтями, повсюду можна зустріти фотографії Ані – так називають колеги вбиту в під’їзді власного будинку журналістку.

Газета, за словами заступника головного редактора Сергія Соколова, заплатила занадто високу ціну за критику діючої влади та існуючих в країні реалій. В залі для конференцій, зауважує автор публікації, висять портрети шести співробітників, яких вбили у зв’язку зі своєю професійною діяльністю.

Коли Соколов 7 жовтня 2006 дізнався про вбивство Анни Політковської, він перебував у відрядженні за кордоном.

“Моїми першими почуттями після того, як мені подзвонили, були злість і безпорадність. Аня стала тоді вже третьою жертвою”, – сказав головред видання.

З того самого моменту Соколов очолює невелику “слідчу команду”, яка займається розплутуванням непростої справи.

“Було б помилково вважати, що робота журналістів йде врозріз із зусиллями офіційних слідчих”. Однак, за словами самого Сергія Соколова, вони змушені допомагати, а десь і контролювати офіційні слідчі органи. При цьому залишається місце і для співпраці.

Справа Політковської і через п’ять років після початку слідства залишається розкритою лише частково – головною таємницею, перш за все, є особистість замовника. Станом на сьогодні встановлені безпосередні виконавець і організатор злочину. За версією слідства, колишній офіцер МВС Павлюченко організував злочинну групу, до якої ввійшли три брати-чеченця Махмедови.

За словами адвоката сім’ї вбитої журналістки Анни Ставицької, “саме співробітники “Нової газети” зібрали інформацію, яка в кінцевому підсумку привела до арешту Павлюченка”. “Нова газета” – це рушійна сила судових розглядів, вважає адвокат.

Що стосується безпосереднього замовника злочину, навіть у Сергія Соколова є кілька версій. Тут, на жаль, журналісти “Нової газети” наштовхуються на непереборні перешкоди, пише видання.

Сергій Соколов скептично ставиться до улюбленої версії Генпрокуратури про те, що за вбивством стоїть олігарх Борис Березовський, який за допомогою цього злочину хотів нібито кинути тінь на свого заклятого ворога Володимира Путіна.

“У нас в Росії слабка держава, яка неефективно виконує свої обов’язки. Якщо один з основних підозрюваних – співробітник МВС, інші коментарі, по-моєму, зайві”, – зазначає Соколов.

За його словами, щоразу йдеться про гроші, про збагачення. Не останню роль в розслідуванні зіграла і політика.

За матеріалами Sueddeutsche Zeitung