Новини світу. 19 вересня. В Ірландії виявлено два середньовічних скелета з великими каменями в роті: ймовірно, сучасники боялися, що мерці повстануть з могил.

В VIII столітті так ховали "ходячих мерців"

Знахідки зроблені в 2005-2009 роках під час розкопок в Кілтешіне, біля озера Лох-Кі, групою археологів на чолі з Крісом Рідом з Технологічного інституту Слайго (Ірландія) і Томасом Фінаном з Університету Сент-Луїса (США).

Знайдено в загальній складності 137 скелетів. Фахівці вважають, що там лежить ще не менше трьох тисяч людей, що померли з 700 по 1400 рік.

Чоловіки з каменями в роті померли в VIII столітті. Одному було 40-60 років, другому – 20-30. Вони лежали поруч. Камені були розміром з бейсбольний м’яч. В одного з них кругляк було вбито досить грубо, так що щелепи ледь не змістилися.

Вчені згадали про те, що звичай заштовхувати камені в рот побутував наприкінці середньовіччя – у роки Чорної смерті. Так чинили з людьми, яких вважали вампірами. Мовляв, саме вони були винуватцями епідемії. Однак в європейському фольклорі вампіри з’являються тільки в XVI столітті, тому гіпотезу відкинули.

Покопирсавшись у пам’яті та книгах, фахівці прийшли до висновку, що це були «ходячі мерці», тобто зомбі, висловлюючись сучасною мовою. Ймовірно, ця пара небіжчиків за життя займалася некрасивими справами – грабувала, вбивала, насилувала. А може, вони були звичайними людьми, але померлими підозріло раптово або через дивну хворобу. Щоб вони не повернулися в світ живих для зведення старих рахунків, їм і забили в рот великі чорні камені.

Рот досить часто розглядався як головна частина тіла в подібних метафізичних трансформаціях: через нього душа покидала тіло в момент смерті і могла повернутися, чому б і ні? Через рот в тіло небіжчика міг пробратися і який-небудь сторонній злий дух.

Цікаво, що, за попередніми даними, покійні не були родичами і померли в різний час, проте їх поховали поруч, в порушення всіх традицій.

До речі, як вказує антрополог Крістіна Кіллгров з Університету Північної Кароліни (США), поховання передує історичним відомостям про виникнення віри в «ходячих мерців». Проте, за її словами, все дійсно виглядає так, немов могильники боялися зомбі.

За матеріалами Компьюлента