15 вересня. Минулого тижня останній диктатор Європи зробив серйозну заяву: на початку жовтня він випустить з в’язниць всіх політв’язнів.

Демократія буває різною
Лукашенко знов йде на невеликі поступки Заходу

Про це пише у статті в The Washington Post Джеймс Керчік, оглядач “Радіо Свобода/Вільна Європа”.

На перший погляд, Лукашенко дав зрозуміти, що проводить деякі реформи. Але “подібні кроки слід розглядати в контексті гри в “кішки-мишки”, яку Лукашенко давно грає із Заходом”, ввідзначає автор.

В Білорусі велика фінансова криза, так що Лукашенко терміново потребує допомоги ззовні, але Захід ставить умову – вимагає політичної лібералізації. Звільнення політв’язнів – завуальована спроба налагодити відносини з Європою і США. Не треба приймати її за справжні зміни всередині режиму.

Оглядач радить заглянути в історію: в 2002 році Лукашенко закрив мінський офіс ОБСЄ, у відповідь Євросоюз і США ввели санкції, і через півроку Лукашенко знову дозволив ОБСЄ працювати в Білорусі.

“Після виборів у грудні минулого року він знову її вигнав”, – нагадує автор.

Лукашенко випускає дисидентів, коли західні санкції стають обтяжливими, але структуру авторитарної влади зберігає завжди, навіть коли його політичні супротивники на волі.

Цього разу Захід не повинен піддаватися на хитрощі Лукашенка. ЄС і США давно закликають до звільнення політв’язнів без всяких попередніх умов. Відповідно, не слід надавати Лукашенку, що б то не було взамін на звільнення людей, яких нізащо посадили за грати. Захід повинен роз’яснити: звільнення політв’язнів – перший, але не останній крок до нормалізації відносин, відзначає автор.

Він пропонує свій список кроків, які повинен вжити Лукашенко: “знову запросити ОБСЄ до Мінська, дозволити послу США, висланому в 2008 році, повернутися”. На погляд автора, санкції ефективні, і знімати їх слід тільки після проведення в Білорусі вільних і справедливих виборів.

За матеріалами The Washington Post