14 серпня. Ув’язнення стане для Юлії Тимошенко тестом на опозиційність та відданість ідеям, які вона проголошує в телекамери. Або вона вийде з-за ґрат новонародженим опозиційним лідером, або стане непотрібна цій країні.

Юлія Тимошенко
Що чекає Тимошенко?

Доки одні називають її затримання “кінцем демократії”, знавці політичної кухні сподіваються, що це кінець тривалого взаємовикористання Тимошенко й Партії регіонів.

Юлія Володимирівна не раз “спарингувала” з Віктором Федоровичем. Замість завдати остаточної поразки переконаному ворогові демократії, 2005-го вона протиставилася президентові Ющенку. А 2008-го стали очевидні її перемовини з “регіоналами”, як і тісна співпраця з Рінатом Ахметовим.

Кажуть, “газова принцеса” з дому Лазаренків і досі є зручним, безпечним, але яскравим лідером опозиції для Януковича. Мовляв, ця “опозиція” влаштовує безлад і масові мітинги, коли арештовують Тимошенко.

І мляво цвірінькає, коли влада фактично насаджує в країні російську мову й московське православ’я. Або коли парламент максимально полегшує процедури використання мільярдів бюджетних коштів на державних закупівлях.

Найімовірніше, після ув’язнення Тимошенко більше не зацікавлена в перебуванні Віктора Януковича в політиці. Та й на волі теж. Проте важливо інше: чи змінилися її переконання. Адже у 2005–2009-х вона словом і ділом схвалила багато теперішніх кроків президента Януковича.

Наприклад, підтримувала скасування політреформи 2004-го, яке торік порівняла з державним переворотом. Сприяла створенню суперкорумпованої системи згаданих тендерних закупівель.

Янукович будує авторитарну систему в державі, яку Тимошенко давно збудувала всередині свого блоку. Що перші закони, які змушують журналістів боятися, ухвалили 2008-го й за участю депутатів-“бютівців”.

Зрештою, масовий перехід “тушок” у лави Партії регіонів засвідчує, що лідерка добирала їх не за демократичними поглядами. Тимошенко має побачити, що всі ці кроки вели її до ув’язнення.

Чи отримає вона термін за ґратами, чи звільнять її незабаром — ці рішення суду важливі для Тимошенко, а не для країни. Якщо БЮТ припинить масові акції протесту після її звільнення або обрання депутаткою, його лідерка може збиратися на смітник історії і пити липовий чай.

Олексій Панченко, Gazeta.ua