Новини України. 5 серпня. Однією з причин руйнування копра на шахті ім. Бажанова ДП “Макіїввугілля” стала наявність у стінах значних за розмірами зон з низькою міцністю бетону.

Аварію на шахті Бажанова "спихнули" на неякісний бетон з 1960 року

Про це під час брифінгу заявив Перший заступник Голови Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України Віктор Шайтан.

За його словами, випробування окремих фрагментів зруйнованих стін засвідчило, що бетон стін характеризується високим ступенем неоднорідності, мінімальне значення міцності становить 3 МПа, тоді як за проектом вона повинна становити 20 МПа. Випробування міцності бетону проводилися інститутом ДонпромбудНДІпроект, а також були підтверджені фахівцями Донецького експертного центру Держгірпромнагляду.

Також комісія визначила й інші можливі фактори, що викликали аварію. Зокрема, не здійснювався належний контроль за якістю бетону через відсутність приладів неруйнівного контролю під час його введення в експлуатацію у 1960 році (якщо покладений бетон якісний, то з роками міцність його збільшується).

З роками накопичувалися й інші негативні фактори:

– заміна шведських машин і електродвигунів у 1981 році (вугільний підйом) і в 1988 році (породний підйом) на більш потужні та важкі вітчизняного виробництва, що призвели до збільшення статистичного та динамічного навантаження на копер;

– під час експлуатації копра через появу тріщин має місце зниження морозостійкості, а отже, і довговічності бетону, що в процесі експлуатації призвело до зниження його міцності.

Віктор Шайтан також повідомив, що в результаті тривалої експлуатації (близької до граничного терміну – 50 років) у стінах копра з’явилися тріщини, в які за рахунок депресії притягувалася атмосферна волога і вугільний пил, що має у своєму складі сірку та її сполуки (корозійноагресивні). Остання у свою чергу призвела до прискорення швидкості корозії бетону та арматури, що призвело до неприпустимого зниження несучої здатності стін.

За словами Першого заступника Голови Держгірпромнагляду України, наявність виведеного з експлуатації вентиляційного каналу, а саме порушення його герметичності в місці примикання до ствола, може бути джерелом залучення (притягання) ґрунтових вод за рахунок депресії у стволі. Це могло призвести до ослаблення ґрунту основи фундаменту копра (можливо вимивання і висмоктування ґрунту у ствол). У результаті цього міг виникнути крен фундаменту і копра в цілому. Тривале динамічне навантаження в зоні розташування розвантажувальних кривих (відмітка +23,0 м) у сукупності із тріщиноутворенням у результаті багаторічної експлуатації, а також корозійного пошкодження арматури бетону могли призвести до поступової втрати несучої здатності стін.

“Сукупність наведених вище фактів у поєднанні з несприятливими погодними умовами (проливні дощі, сильний вітер, протягом тижня напередодні аварії) могла призвести до обвалення копра”, – цитує першого заступника Голови Держгірпромнагляду України прес-служба Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки.