Огляд преси. 14 липня. Дві тисячі робочих беруть участь у дезактивації на “Фукусіма-1”, повідомляє The Guardian.

Фукусіма
Дві тисячі робочих працюють над дезактивацією "Фукусіми"

Ледве розвиднілось, вони виходять зі свого гуртожитку, яким служать пансіонати на курорті Івакі-Юмото, і їдуть за 30 миль на АЕС, розповідає кореспондент Джастін МакКаррі.

Тут живуть техніки та інженери з великим стажем, а також сотні рядових працівників, яких привабила висока зарплата. Останніх з легкої руки письменника Куніо Хоріе прозвали “ядерними циганами“. Вони роблять найбруднішу й небезпечну роботу.

47-річний Арієсі Руне працює п’ять днів на тиждень, отримує 12 тис. єн (95 фунтів) на день. “Я ніколи не думав, що працювати на АЕС небезпечно. А зарплата цілком справедлива. Як водій вантажівки я отримував менше”, – зауважив Руне. Його мати не знає, що він проводить на АЕС по півдня, а сини знають: “Вони за мене турбуються. Але в той же самий час вважають, що робота в мене крута”.

Більше , ніж за місяць Руне набрав 5 мілізіверт, у два рази більше, ніж річна середньостатистична зона фонової радіації. Для інженерів TЕРСО, що працюють в корпусах з реакторами, дозволена доза – до 250 мілізіверт на рік. Фірма, яка найняла Руне, встановила свої межі – 30 мілізіверт для штатних працівників і 15 для тимчасових чорноробів. Руне сподівається, що йому дозволять попрацювати і після досягнення ліміту.

Перед початком робочого дня Руне і його товариші переодягаються в спеціальні костюми, надягають маски, захисні окуляри і рукавички. Їм належить всюди носити з собою лічильники радіації, пишеавтор. На АЕС розпорядок такий: 90 хвилин роботи, 90-хвилинна перерва, і ще 90 хвилин роботи.

“Йдучи на перерву, Руне повинен зняти бавовняні рукавички і тільки після цього відкрити двері в другу кімнату. Там він знімає дві пари гумових рукавичок і роздягається до трусів. У третій кімнаті його заміряють на радіацію. Якщо все в порядку, видають нову форму та білизну. Після другої 90-хвилинної зміни процес повторюється”, – пише газета.

Бригада з 25 людей, у тому числі Руне, повинна зібрати і упакувати уніформу пожежників – 23 тисячі штук, яку довелося кинути на землю біля реакторів в перші дні кризи. Форму сортують і відправляють на утилізацію.

Ніхто з тих, з ким поспілкувалися кореспонденти газети, не впевнений, що TЕРСО до січня приведе реактори в безпечний стан. Очікується, що TЕРСО перегляне свої плани.

Після катастрофи TЕРСО залучила до робіт великі будівельні компанії, а ті найняли людей через 600 фірм-субпідрядників. Є побоювання, що не всі дотримуються техніки безпеки. “Один господар ресторану поскаржився, що ввечері робітники приходять в уніформі, не змінюють навіть черевики, в яких ходять по АЕС“, – пише газета.

Тим часом усі, кого опитали журналісти газети, вважають, що найбільш шкідлива для здоров’я – не радіація, а багатогодинна робота в масках, окулярах і захисних костюмах. “У костюмі неймовірно жарко”, – пояснив якийсь працівник з Осаки.

“Люди, як я, прийшли сюди працювати частково з почуття обов’язку, але в основному заради грошей. Деякі сиділи без роботи, іншим ніколи не вдавалося утриматися на постійній роботі”, – зауважив Руне.

Джерело The Guardian