Огляд преси. 1 липня. Запаси прісної води у світі не нескінченні, застерігає у своїй статті в The Independent Брайан Фейга, автор книги “Еліксир: історія води в додатку до людства” (Elixir: A Human History of Water by Brian Fagan).

водойма- озеро
Вода стане розкішшю

Населення планети збільшується, а разом з ним – попит на продовольство і воду для потреб сільського господарства, пояснює автор. “У глобальному масштабі 70% води, яку ми беремо з цього “банківського рахунку”, витрачається на сільське господарство. Між тим споживання води для побутових потреб і в промисловості неухильно росте”, – говориться в статті. До того ж в наступному столітті льодовик в Гімалаях сильно підтане. Дефіцит доведеться заповнювати за рахунок водойм і грунтових вод, багато річок обміліють.

“У багатьох місцях підземні водоносні шари так швидко вичерпуються, що супутники NASA реєструють зміни в силі земної гравітації”, – відзначає автор. За даними Water Resources Group, Індію до 2030 року очікує 50-відсоткове відставання пропозиції води від попиту, а в світовому масштабі відставання складе до 40%.

За даними автора, до 2050 року населення планети складе 9 млрд людей, причому 4 млрд будуть жити в районах з хронічним дефіцитом води. Вода – найцінніша сировина на світі, відзначає автор. “Проблему поглиблює те, що 60% населення світу живе в густонаселених річкових басейнах, поділених між декількома, часто ворогуючими державами”, – пише він. Від виснаження запасів грунтових вод страждають Мехіко, Бангкок, Буенос-Айрес і Джакарта.

Ми стоїмо на порозі катастрофи – наприклад, висихання Нілу, підсумовує автор. Десятки тисяч людей хлинуть через державні кордони в пошуках води. “А ми вселяємо собі, ніби вихід в безконтрольному зростанні та будівництві нових дамб”, – пише автор.

Втім, він упевнений, що кмітливість в черговий раз виручить людство. “А заодно ми навчимося поводитися з водою більш шанобливо”, – зауважує Фейга.

Він пропонує чотири потенційних способи поліпшити ситуацію в короткостроковій перспективі:

1. “Великі асигнування на систематичну модернізацію засобів акумуляції води та водопостачання”: підземні резервуари, своєчасну заміну труб, бетонування дна каналів, удосконалення методів поливу полів.

2. “Обробіток посухостійких, більш врожайних, навіть генетично-модифікованих сільськогосподарських культур”, – пише автор, пояснюючи, що це легше сказати, ніж зробити.

3. Опріснення води. Правда, його сучасні технології поєднані з екологічними та технічними проблемами. На даний момент опрісненням займаються країни, де нафта дешева, для інших це занадто дорогий процес.

4. Консервація існуючих запасів. “Для цього має кардинально змінитися наш світогляд і ставлення до води як до товару”, – вважає автор. Зараз більшість людей упевнені, що вода повинна бути безкоштовною або дуже дешевою. Проте настають часи агресивної торгівлі правами на воду, настане епоха, коли вода стане дорожчою за нафту, застерігає він. “Приватні компанії не випадково потихеньку скуповують права на джерела води в багатьох країнах”, – пише він. На думку Фейга, вихід – в економії води, яку забезпечать, наприклад, унітази особливої ​​конструкції і жорсткі графіки поливу газонів. “Вода, подібно нафти, піддасться впливу ринку, механізми ціноутворення встановлять баланс між попитом і пропозицією”, – вважає автор. Тоді виробництва, які витрачають багато води, змістяться в багаті водою країни.

Фейга підкреслює, що будівництво гребель для створення водосховищ – не панацея: водосховища схильні замулюватися. Та й звідки візьметься вода для їх наповнення? Вихід – у більш ефективному розподілі води та її вторинному використанні. Фейга рекомендує вчитися у предків, успішно беріг воду тисячоліттями.

Джерело Independent