Новини світу. 6 липня. Білорусь. За попередніми даними правозахисників, в ході мовчазної акцій протесту 6 липня затримали близько 380 осіб, у тому числі понад 190 в Мінську.

Близько 400 осіб затримали в Мінську під час акції протесту

У Партизанському РУВС знаходиться близько 20 осіб, в Першотравневому – 20, Фрунзенському – 25, Заводському – 30, Ленінському – 18, Совєтському -15, Жовтневому – 10, Московському – близько 50.

Невідомі в штатському знову перешкоджали роботі журналістів. Деякі з них були перепроваджені в міліцейські автобуси.

У столиці акція, ініційована інтернет-спільнотою “Революція через соціальні мережі”, організована в новому форматі: учасникам запропонували зібратися і попрямувати до “центральної точки свого району”: Палац спорту (Центральний), парк Дружби народів (Радянський) , Національна бібліотека (Первомайський), МТЗ (Партизанский), універмаг “Білорусь” (Заводський), ТЦ “Гіппо” (Ленінський), ДК залізничників (Жовтневий), ТЦ “Титан” (Московський), Льодовий палац (Фрунзенський).

Ініціатори закликали громадян зібратися у зазначених місцях і гуляти, “спілкуватися і знайомитися один з одним”. Аплодувати можна “тільки за умови, що вас не зможуть забрати/потягти куди-небудь”.

6 липня генеральний прокурор Григорій Василевич нагадав організаторам вуличних акцій і співробітникам правоохоронних органів про необхідність дотримуватися закону.

Коментар Василевича “з приводу акцій збору громадян, які періодично організовуються на вулицях і в інших громадських місцях” розміщений на сайті Генпрокуратури під заголовком “Закон обов’язковий для всіх”.

Василевич нагадує, що порядок організації та проведення вуличних маршів й інших масових заходів визначає закон “Про масові заходи в Республіці Білорусь”.

“Заявний характер проведення подібних заходів властивий низці сучасних держав”, – стверджує генпрокурор.

“Флешмобам, як заздалегідь спланованій масовій акції, де учасники виконують заздалегідь обумовлені дії, навіть в країнах з давніми демократичними традиціями зазвичай протидіє поліція, використовуючи і силові методи. Так було при проведенні перших флешмобів в Нью-Йорку в червні 2003 року, в сучасний період в Росії (Москва – червень 2011 року, Краснодар – травень 2011 року), Україна (Львів – лютий 2011 року), Казахстані (Алма-Ата – квітень 2011 року) “, – відзначає Василевич.

Йому “хотілося б, щоб громадяни використовували законні способи вирішення проблем, а організатори розуміли, що вони також несуть відповідальність за свої провокаційні дії”.

При цьому генпрокурор підкреслив: “У свою чергу співробітники правоохоронних органів, вживаючи заходів щодо забезпечення громадського порядку, самі також зобов’язані неухильно дотримуватись чинного законодавства, включаючи відомчі акти, бути максимально коректними, попередньо, якщо дозволяє ситуація, представлятися і вимагати від громадян припинення протиправних дій, роз’яснювати законодавство і наслідки його невиконання”.

Крім Мінська акції пройшли у всіх обласних центрах, в Мар’їній Гірці, Новополоцьку, Молодечно, Дзержинську, Глибокому, Борисові, Бобруйську.

Останню акцію 3 липня жорстко розігнали люди в цивільному. Правозахисники повідомляли про затримання близько 390 людей.

За матеріалами БелаПАН