Ексклюзивне інтерв’ю. 1 червня. Сьогодні низка банків пропонують населенню кредити для фінансування споживчих витрат: купівлі домашньої техніки, відпочинку тощо. Водночас стрімкого розвитку іпотечного та автомобільного кредитування не спостерігається.
Чи варто користатися з теперішньої пропозиції банків і коли можна очікувати змін у сегменті кредитування розповів NM Голова Правління ПАТ «Кредобанк» Іван Феськів.
Якими є перспективи відновлення іпотечного та автомобільного кредитування у банківській сфері?
Сьогодні лібералізація валютного ринку та надліквідність банківського сектора повинні привести до здешевлення ресурсів і, відповідно, зниження вартості таких кредитів.
Головним чинником, який не дозволяє широко розгорнути кредитування в сегменті іпотеки, автомобільного кредитування є те, що Національний банк України затвердив жорсткі методики оцінки фінансового стану позичальника після кризи. Вони жодним чином не враховують неофіційні доходи. А офіційні доходи фізичної особи в Україні (за поодинокими виключеннями) не дозволяють обслуговувати іпотечний кредит під 18%.
З однієї сторони ми прогнозуємо зниження відсоткових ставок, з іншої – якщо за перший квартал офіційна зарплата зросла, по статистиці, на 19%, то це означає, що будуть рости доходи. За певний час значно більша частина фізичних осіб зможе скористатися кредитними продуктами, оскільки кредитні кошти будуть дешевші, а доходи населення щораз більше будуть виходити з тіні і рости офіційно.
Проте цього року не слід очікувати радикального прориву в кредитуванні. Хоча деякі банки зараз інтенсивно пропонують споживче кредитування, так зване «швидке» кредитування. Воно є дуже дорогим. Банки пішли на це, оскільки цей вид кредитування дає швидкий ефект. Іпотека є малодохідною проте на ній можна будувати перспективу співпраці з клієнтом на 3-5 років і більше, автомобільне кредитування має середню дохідність. А «швидке» кредитування дає ефект відразу.
Чи не стане «швидке» кредитування проблемою для банків, коли люди не зможуть обслуговувати кредити?
Звичайно, тут є великі ризики. В залежності від того, як будуть розвиватися загальноекономічні тенденції, можна наступити на ті ж самі граблі, що й у 2007-2008 роках. Хоча більшість банків закладають таку високу маржу, що вони отримують ефект від споживчого кредитування вже через 3-6 місяців. За 6 місяців вони свої доходи відробляють (якщо до оголошеної процентної ставки врахувати комісію тощо, то кінцева вартість кредиту для позачальника сягає 40-50% річних і вище). Є банки, які лише на цьому і спеціалізуються. Вони беруть найдорожчі ресурси на ринку, наприклад, під 20% і розміщають їх під 45%. Така велика маржа дозволяє отримати ефект вже за півроку. Пізніше вони віддають проблемні кредити колекторам, а ті що зможуть, то повертають.
Ми, як банк, в сегмент такого «швидкого» кредитування не входимо, а прагнемо будувати бізнес з перспективою на кілька років вперед. Наш польський партнер має стратегічні плани щодо українського ринку. Якби у нас не було відповідних інвестицій та фінансової підтримки, то іншого шляху ніж вихід на ринок «швидких» кредитів у нас також не було б. Потрібно було би брати високі ризики і відновлювати свою дохідність будь-якими методами.
Яке майбутнє у таких «швидких» кредитів? Чи буде рости попит на них?
В суспільстві завжди є частина людей, які підходять авантюрно до таких справ – вони беруть кредит без наміру повернути його. Банки щораз більше стараються зібрати дані про таких клієнтів. Якщо порядна людина матиме нагальну потребу, то вона звернеться у банк і їй дадуть такий кредит. Просто потрібно добре порахувати свої можливості.
Я думаю, що до кінця цього року частка споживчого кредитування буде продовжувати зростати. Незважаючи на свої недоліки, у ряді випадків цей вид кредитування допомагає людям, тому що дозволяє отримати кошти дешевше ніж десь на «чорному» ринку, чи в ломбарді. Але він поганий для економіки. Дорогі гроші, які даються фізичним особам на споживчі витрати, не стимулюють розвиток економіки і не створюють робочих місць.
Коли можна очікувати відновлення іпотечного кредитування?
Гальмом іпотечного кредитування є, насамперед, стагнація на ринку нерухомості. Є значна кількість незавершених будівельних проектів. Навіть була ініційована урядова програма, яка дозволяє закінчити частину цих проектів. Думаю, коли збільшиться пропозиція і зменшиться ціна до рівня більш адекватного доходам населення, це призведе до більшого руху на ринку. Ріелтори сьогодні жаліються на малу кількість операцій.
Я вважаю, що з однієї сторони можна очікувати здешевлення іпотеки, з іншої – ринок нерухомості стає більш динамічним. Банки активніше братимуть у цьому участь. До кризи, як відомо, значна доля ріелторських операцій робилися з банківськими кредитами.
Відбуватиметься поступова лібералізація на ринку, поступове відродження, але найближчі рік-півтора такого бурхливого кредитування, як було до кризи, все ж таки не буде.
Якою очікується ставка на іпотечні кредити?
Ставка на кредит залежить від вартості ресурсів. Протягом багатьох років індикатором вартості ресурсів в економіці була ставка рефінансування від Нацбанку.
Зараз ініційований проект, згідно з яким, Національний банк спільно із компанією Thomson Reuters буде розраховувати індикативну ставку по депозитах фізичних осіб. Це означає, що якщо банки будуть поступово знижувати ціну депозитів і публікувати цю ставку, то зможуть сказати, що надають кредити по такій ставці, яка визначається ціною ресурсів. Перехід до змінної ставки в кредитуванні, коли частково ризик процентної ставки буде перекладений на клієнта, в довготерміновій перспективі повинен призвести до здешевлення іпотечних і автомобільних кредитів.
З іншої сторони радикального здешевлення кредитів не може бути, поки економіка не буде стабільною. Якщо економіка має велику інфляцію, то ніхто в банк не принесе гроші під низьку ставку, коли він буде програвати на цій інфляції.
На скільки сьогодні дорогими є ресурси?
Країни Європи і США надрукували дуже багато грошей. Тому ресурси в іноземній валюті є досить доступними і дешевими. На будь який бізнес-проект можна взяти досить дешевий кредит. Колись отримати кредит 7-7,5% було фантастикою. Сьогодні ми спокійно даємо під 7-8% валютні кредити своїм надійним клієнтам.
Щодо фізичних осіб, то Національний банк запровадив дуже жорсткі обмеження. Якщо у фізичної особи немає валютних надходжень, то банк зобов’язаний резервувати значну суму додаткових коштів (50% або 100% кредиту, який видається) в себе на рахунку. У цьому випадку, фактично, вдвічі зменшується дохідність по кредиту для банку.
Виходячи з цих обставин, я думаю, що ціна кредитів у валюті буде надалі падати, тому що банки не мають що з валютою робити. Проблема в тому, що звичайний позичальник не може взяти такий кредит, бо немає підтверджених доходів у валюті.
Нацбанк зараз контролює ситуацію на ресурсному ринку. Моя оцінка така, що буде незначне поступове зменшення відсоткових ставок по всіх видах кредитів.
Також очікується відновлення кредитування у валюті?
Про це йде розмова. Думаю, коли валютне кредитування буде прив’язане до плаваючих ставок, тоді НБУ пом’якшить вимоги щодо резервування. Це в свою чергу сприятиме відновленню валютного кредитування. Тут регулятор встановлює правила гри.
Зараз, наприклад, ми маємо дещо абсурдну ситуацію, коли ми по валютних кредитах формуємо резерви в національній валюті. Є відповідна постанова Нацбанку. Там побоюються, що коли у банків постійно є значні обсяги валюти, то можливі спекуляції.
Які прогнози щодо курсу валют?
У наших минулорічних прогнозах курс закладався на рівні 8,25 грн за 1 долар на кінець 2011 року. Зараз ми його дещо понижуємо – до 8,15-8,2 грн на кінець року. На наступний рік прогнозується 8,3 грн. Я думаю, що регулятор буде прагнути утримувати курс у досить вузькому «коридорі». За останній рік суттєво збільшилися золотовалютні резерви у НБУ. Тому, думаю, курс буде стабільним.
Стосовно курсу євро до долара, то є дуже різновекторні прогнози. Швидше за все, в довгостроковій перспективі євро буде поступово дорожчати.
Розмовляв БогдаN Швед