Інтерв’ю. 23 травня. Телеведучого, диктора телеканалу «Інтер» Юрія Кота нещодавно звільнили, нібито, через те, що він коментував весілля Принца Вільяма і Кейт Міддлтон на іншому каналі.

Юрій Кіт
Юрій Кіт: стосунки з каналом "Інтер" були, як в родині (фото Дуся)

Про те, чи насправді саме королівське весілля стало причиною звільнення і про конфлікти на телебаченні «голос «Інтера» розповів в інтерв’ю «Дусі».

– Юра, розкажіть, як вас так підставив канал «Україна» з весіллям принца Вільяма і Кейт Міддлтон?

– Канал «Україна» запросив мене як фахівця в галузі весіль. У мене власне весільне агентство. Напевно, ще й тому, що я вмію працювати в кадрі і за кадром. Але це не було підставою – тільки бажання зробити краще, ніж в інших. Фактично, я до цього так ставлюся.

– Як думаєте, «Україна» відчуває якусь відповідальність за ваше звільнення?

– Я не можу нічого стверджувати. Раніше я був конфліктною людиною, на щастя, це пройшло. На сьогоднішній день намагаюся з усіма бути в добрих стосунках, бо дещо зрозумів в житті. З каналу мені не дзвонили. Не думаю, щоб там відчували якусь провину в цій ситуації. Канал чітко виконав поставлене завдання – між іншим, «відгризли» хорошу частку телеперегляду. Це відмінний результат. Думаю, в цьому є заслуга і моя з Ольгою Герасим’юк, з якою ми разом вели трансляцію королівського весілля.

– Тобто керівництво телеканалу ніяк не відреагувало на ситуацію, що склалася?

– Ніяк. Знову ж таки, на все воля Божа, так тому і бути. Зі свого боку, я максимально відкритий для діалогу. Наприклад, каналу «Україна» я запропонував кілька власних проектів, ось чекаю відповіді. Подивимося. Важливо, що останні дні я горю, живу своїм дітищем, яке зараз доведеться «вчити ходити, говорити». Повірте, це такий кайф, коли ти не можеш заснути! Я сьогодні заснув десь о шостій ранку і о восьмій вже встав, тому що повинен був йти на зустріч.

– Як ви гадаєте, в чому причина вашого звільнення з «Інтера»? Через те, що ви посміли коментувати весілля британського принца на іншому каналі?

– Не думаю, що тільки з цієї причини. Мабуть, я нестерпний співробітник. Паркував машину, де хотів, нещодавно побився на «Інтері». Багато всіляких прецедентів було. Знаєте, так буває у сімейної пари, яка довго разом, одного разу чоловік не виніс сміття, і вони з дружиною відразу розлучилися. Насправді все накопичується, доходить до точки кипіння і виливається в розлучення. У нас, в принципі, і були стосунки з каналом, як у родині. Правда, я не розумію, хто був чоловіком, хто дружиною. Швидше я був чоловіком, тому що жінкою мене складно назвати…

– Через що була бійка?

– Бійка була унікальною. Про мене багато різних історій люди розповідають. Наприклад, що я нібито когось кинув. Хоча всім, кому обіцяв, я все заплатив. Або зараз ось довиплачую – залишилися невеликі хвостики на моїх проектах. А тут мені висловив претензію композитор з «Інтера», що я не беру трубку нашого спільного знайомого. Я сказав, щоб той сам мене набрав. Ну, слово за слово, відеокамери напевно зафіксували наше маленьке «махалово», хоча я особливо не махав, а більше відводив його в бік і прибирав від себе, поки не втягнув у ліфт, де і заспокоїв. Виходячи з ліфта, ми вже сміялися. У мене були дуже переконливі доводи, щоб домовитися з ним. У результаті композитор і сам не зрозумів, чому накинувся на мене.

– Ви дуже засмутилися? Адже «Інтеру» віддано 12 років життя…

– Спочатку, звичайно, було неприємно. Ще й тому, що через це піднявся скандал в інтернеті. Хоча я цього не бажав. Мені не хотілося взагалі про це говорити, хоча багато хто дзвонив, питав, чи прикро мені. Так от – це повна маячня! Коли мені сумувати?.. Ну випив пару склянок віскі і все.

– У яких стосунках залишилися зі співробітниками каналу?

– Не знаю, як до мене ставиться канал, але з багатьма співробітниками я залишився в дуже добрих стосунках. Вони співпереживали, коли я бігав з обхідним листом по коридорах (якщо чесно, вже вдруге – одного разу з «Інтера» я звільнявся сам). Три роки не працював, потім мене назад покликали. Загалом, люди співпереживали. Але були й такі, хто зловтішався – я їх намагаюся не помічати.

Упевнений, що хороші стосунки в мене збережуться з Сергієм Амелічевим, першим заступником головного. Ми з ним говорили на цю тему. Власне, це він повідомив мені попередньо, що мене звільнять. Однозначно, я залишаюся його другом. Так само як і з «95-м кварталом», вони геніальні хлопці. Мені було приємно з ними хоч трошки попрацювати.

І Ярослав Порохняк розумниця, тому що людина реально перебуває на своєму місці. (До речі, я колись займався організацією його весілля. Прикольно, правда?..) Я до них всіх дуже добре ставлюся.

Шкода, звичайно, що перед прийняттям і офіційним оголошенням рішення мене ніхто не запросив і не поговорив, не вислухав мою точку зору. Ну нехай це буде уроком, для мене перш за все. Я точно не поступлю так з людиною, якщо доведеться когось звільняти. Все-таки поговорю раніше. Займаючись бізнесом, працюючи на телебаченні, я розумію чітко, що люди – це найголовніше. Ні рейтинги, ні позиції нічого не варті, якщо у тебе будуть люди згасаючі, такими, що тухнуть і не бажають змінити цей світ.

– Що буде з проектами, які ви планували спільно з Володимиром Зеленським?

– Поки що я нічого не знаю. Я запропонував їх, тепер чекаю запрошення. Стукати в ці двері зараз не можу просто й тому, що на це немає часу. У мене з’явився новий серйозний проект, яким я займаюся цілком і повністю.

– Де сьогодні вас можна побачити?

– Якщо говорити про телебачення, то в кадрі найближчим часом я навряд чи з’явлюся. От за кадром дуже може бути. Але «голосом» я вже навряд чи буду. Не хочу більше озвучувати жоден канал. Нехай мій голос залишиться на «Інтері».

– Ви не так давно відкрили ресторан. Як йдуть справи?

– І закрив… Вірніше, як, не закрив, а пішов. Відкрив, зробив свою справу, показав, що і це я можу. Ми посварилися з власником ресторану. Справа в тому, що я завжди намагаюся вести відкриту гру. Не скажу, що завжди так виходить – інакше в сучасному світі я був би звичайним лохом. Я провів невеликий аудит і зрозумів, що там не все так просто. Тоді сказав, що не буду в цьому брати участь. Але мені є чим пишатися. Я взяв ресторан, у якого були збитки 50 000, а віддав його, коли був прибуток 220 000. До того ж у зимовий сезон. Я не найгірший ресторатор, виявляється.

– Коли ми зможемо побачити ваш грандіозний новий проект, про який ви не хочете нічого розповідати?

– Думаю, до 1 вересня. Навколо цього проекту я збираю людей абсолютно відірваних, таких же, як і я, яких не цікавлять гроші, але які знають одну найголовнішу істину. Нещодавно прочитав Френка Сінатру і був захоплений його словами: «Я завжди займаюся улюбленою справою, саме тому ніколи не відчуваю відсутності грошей».

За матеріалами Дуся