Новини України. 25 травня. Реформатори і вчені, котрі ігнорують думку лікарів-практиків і Всеукраїнської асоціації дитячих психіатрів, хочуть скоротити до мінімуму місця у стаціонарах для психічно хворих дітей.

діти
В Україні скорочують стаціонар для душевно хворих дітей

 

Про це повідомила дитячий психіатр вищої категорії, член правління Всеукраїнської асоціації дитячих психіатрів Ольга Гуленко, колишня завідуюча відділенням молодшого дитинства Київської міської клінічної психоневрологічної лікарні №1.

«А заодно (скоротити) і безкоштовну допомогу, і переспрямувати потік хворих на амбулаторний прийом з платними послугами з реабілітації. Оскільки кафедра залишиться, в унікальний центр, як і раніше буде йти потік хворих з усієї України», — зазначила лікар.

Вона підкреслила, що необхідність лікування на стаціонарі не можна недооцінювати: «На стаціонарі дитина пройде більш детальне обстеження, аніж в амбулаторній мережі. Середня тривалість лікування на стаціонарі — 28 днів, що дає можливість тривалий час спостерігати за дитиною і поставити більш точний діагноз.

При такій пильній увазі легше виявити і небезпечні тенденції, наприклад, приховану агресію. Підвищується ефективність і якість підбору лікування, оскільки лікар щодня відслідковує динаміку від препаратів, що застосовуються. Тут і дозування підберуть більш успішно, і рекомендації можуть дати після виписки на кілька місяців вперед, якщо потрібно продовжити лікування. І направлять на лікувально-контрольну комісію для вирішення соціальних питань».

О.Гуленко також зазначила, що «не потрібно демонізувати стаціонар, як це роблять деякі спеціалісти протягом останнього десятиліття». За її словами, «там нікого не приковують ланцюгами і силоміць ліками не напихають».

«Коли я працювала у відділенні молодшого дитинства, дітей, яким було важко адаптуватися, супроводжували мами, батьки приходили відвідувати дітей, на вихідні забирали їх додому. Діти проводили багато часу на свіжому повітрі (у відділенні є дитячий майданчик), в ігрових кімнатах, чудово обладнаних зусиллями меценатів.

Батьки перестали боятися слова „психіатр“, кількість звернень до нас збільшувалася з року в рік. Були, звичайно, й ті, хто намагався вирішити питання формально: ось вам гроші, зробіть мені виписку, що ми у вас лікувалися. Але до чого це призведе?!» — говорить психіатр.

«Ніхто не вивчав питання, чому у психіатричній лікарні починають розвивати амбулаторну допомогу дітям. Адже лікарня фінансується як стаціонар, а амбулаторне лікування — доля амбулаторної служби. За останні два-три роки головлікар додав у відділення реабілітації безліч нових ставок. Однак ніякого поліпшення реабілітації найважчих стаціонарних хворих не було», — зазначила О.Гуленко.

Джерело ДТ