21 травня. Сьогодні Ґії виповнюється 42 роки.

Георгій Гонгадзе
Сьогодні Гонгадзе виповнилось би 42 роки

“Многая літа” співаємо ми іменинникам. А що співати тим, хто живе навіть після смерті? Гія на цьому світі прожив за людськими стандартами дуже мало – лише 31 рік, але те, що його дух продовжує жити, ми відчуваємо на собі уже понад десять років.

Він мав свою місію на цій землі. Він намагався нести правду і виборювати справедливість. Він волів бачити вільною Україну. Вільною від брехні, зухвальства чиновників та свавілля правоохоронців. Країну, де діє верховенство права і поважаються права кожного окремого маленького українця.

І сьогодні, я переконана, поки він не завершить свою місію, а винні у його смерті не будуть покарані – він нас не покине. На цьому світі він жив яскраво. Ті, хто знали його особисто, пам’ятають, як він умів запалювати своїми ідеями і вести за собою. Все, що він робив, було повне любові і сенсу, сенсу який інколи розумів лише він один.

Мені інколи здається, що ще за життя він навіть розумів сенс своєї смерті. Нам цей сенс відкривається по крихітці усі ці понад десять років. Скільки разів за ці роки у безвиході опускались руки, але якимось дивним чином відбувався черговий поштовх, який додавав віри, наснаги і сподівання на можливу справедливість.

Його свободолюбивий дух і воля до правди переселилась у кожного з нас. У 2004 нам вдалось витиснути остогидлий і злочинний режим президента Кучми, і ми сподівались, що боротьба завершилась. Але наше бажання притягти скорумпованих лідерів до відповідальності за попередні злочини було здане на поталу політичної доцільності.

Поки громадянські активісти стояли на морозному Майдані за високі ідеали, політики були готові пожертвувати цими ідеалами задля досягнення влади і особистого збагачення. Обіцянку правосуддя, яка стала мантрою Помаранчевої революції, згодом забули. А цинізм, зневіра та апатія, яка з’явилась у нас у результаті цього, привела до влади нових старих лідерів.

Сьогодні Георгій Гонгадзе названий героєм України, його ім’я носять школи та вулиці, у центрі Києва височіє пам’ятник, але не зроблено головного, чого він і ми всі так прагнули і прагнемо – не збудована вільна і справедлива держава для людей.

Чиновники вже нової влади на різних міжнародних форумах проголошують, що в Україні діє принцип верховенства права, немає політичних переслідувань та вибіркового правосуддя.

Чому ж тоді у той час, коли звинувачений у перевищенні службових повноважень, які привели до вбивства Ґеоргія Ґонгадзе, Леонід Кучма відпочиває і покращує своє здоров’я у Криму, звинувачений за тією ж статтею Юрій Луценко втрачає своє здоров’я у в’язниці?

Дух Георгія сьогодні живе і вказує, що наша боротьба ще далека від завершення. Сьогодні ми мусимо відстоювати свої ідеали з новою силою. Ми можемо не виграти усі битви чи досягти усіх цілей. Але, як нагадував нам Махатма Ганді, вже наша відданість і наші зусилля є нашою перемогою.

Мирослава Гонгадзе, Українська правда