Новини світу. 23 травня. У радянські часи стрімка кар’єра священика в Росії означала тільки одне – співпраця з КДБ, стверджує канонік Майкл Бурдо в The Times, рецензуючи книгу Патріарха Кирила англійською мовою “Свобода і відповідальність: пошук гармонії” (Freedom and Responsibility: A Search for Harmony).

Патріарх Кирило
Діяльність Кирила виходить за межі церковних справ

Кирило (у миру Володимир Михайлович Гундяєв) у 28 років став ректором Ленінградської духовної академії і в тому ж, 1974-му році, був включений в Центральний комітет та виконком Всесвітньої ради церков, через 3 роки став єпископом.

“Однак у сфері, де вона була не дуже компетентна, комуністична влада могла помилятися і часто помилялася. Кирило незабаром виявив себе як людина нескінченно обдарована в науці та адміністративній діяльності”, – пише автор. Обрання митрополита Кирила на пост Патріарха Московського було неминучим, вважає автор: “не було ні одного кандидата, хоча б трохи рівного йому за масштабом”.

“Тому важливо, що його книга вперше виходить англійською мовою. Але цей збірник промов і раніше опублікованих статей сильно розчаровує”, – пише автор. Як йому здалося, британське видавництво мало замислювалося, як представити англомовному читачеві цю роботу. Зі збірки також неможливо дізнатися, куди Патріарх поведе РПЦ – навіть найсвіжіша стаття написана до його обрання.

“Незалежно від того, чи згодні ви з лейтмотивом аргументів Патріарха, Кирило – більш потужна людина, ніж здається з цього збірника”, – пише автор. Книга створює враження, ніби Кирило зациклений на напівполітичній програмі, на ідеї, що традиційні російські цінності вищі від цінностей Заходу, який зрадив християнську спадщину.

Атакуючи західне ліберальне суспільство, Патріарх мовби не бачить недоліків своєї країни, вважає автор. Він не намагається аналізувати суперечливу роль Московського Патріархату в комуністичний період. “Ще гірше, що він ніде не згадує про реалії російського суспільства: корупцію, вбивства журналістів, згортання демократичних свобод президентом Путіним, відмову вступати в діалог про статус мусульманської Чечні – але заявляє про просування Росії до “реальної демократії”, – говориться в статті.

“І це справжня прикрість, так як проповіді Патріарха Кирила, як видно з його служіння в Смоленську, показують його іншою людиною – людиною, яка небайдужа до своєї країни”, – зауважує автор.

Джерело The Times