Новини спорту. 24 травня. Екс-капітан “Динамо”, Владислав Ващук, якому вдавалось перемагати донецький “Шахтар” у фіналі Кубка України пригадав історію протистояння з “гірниками”.

– Владиславе, тоді – у 2007-му – обіграти “Шахтар” було набагато простіше, ніж зараз?

– Зрозуміло, той “Шахтар” і нинішній – дві абсолютно різні команди. Зараз донеччани – шанована у всій Європі команда, з великим єврокубковим досвідом і величезним потенціалом. Але треба зазначити, що і “Динамо” твердо тримає свою марку. Так, трапляються провали, казуси, але в цілому кияни здатні зіграти дуже сильно в будь-який момент.

– Вам подобається футбол, у який грає “Динамо” за Юрія Сьоміна?

– Скажімо так: у деяких матчах кияни демонструють дуже цікаву гру – швидку, динамічну. В ідеалі команда повинна постійно так грати. Але на жаль, не завжди виходить.

– Гравці “Шахтаря” в середньому вище класом, ніж “динамівці”. Але станом на сьогодні команди приблизно рівні. Як Ви вважаєте?

– Позаду у обох клубів довгий і важкий сезон. Зрозуміло, що і донеччани, і кияни навряд чи вже можуть похвалитися ідеальною фізичною формою – всі просто втомилися від футболу й думками у відпустці. У фіналі на перший план вийде саме моральна складова. Хто подалі викине з голови відпускний настрій, той і переможе.

– У чому Ви бачите слабкі місця “Динамо”?

– Як показав останній поєдинок проти “Іллічівця“, у “біло-синіх” є низка проблем в обороні. По-перше, хавбеки не завжди встигають відтягуватися назад, та й самі захисники не завжди ідеально грають.

– А у “гірників” проблема з другим центральним захисником і не вистачає яскравого лідера команди, якими раніше були Жадсон, Фернандінью, Коста…

– Безумовно, все це має місце бути. Але в середу на перше місце вийде не стільки гра в обороні, скільки вміння тримати в напрузі оборону суперника.

– Останнім часом ні “Динамо”, ні “Шахтар” не можуть похвалитися гідною лавою запасних. Чи хтось може “вистрілити” у фіналі?

– У “гірників” з ходу назвав би Едуарду – цей хлопець грає небагато, але всі чудово знають його справжній рівень і вміння створити гостроту на рівному місці. А хто у киян – дійсно важко сказати.

– А тренерські сюрпризи будуть?

– Не думаю. Чим можуть здивувати один одного два принципових суперника, що грають між собою кілька разів на рік? Вважаю, наставники, навпаки, намагатимуться зіграти простіше і зробити ставку на стандартні положення. Стандарти – це зброя, якою “Динамо” може побити донеччан.

– Тобто буде багато боротьби в центрі поля, як звичайно, і красивого футболу очікувати не варто?

– Це дивлячись хто і що називає красивим футболом. На щось феєричне – п’ятки, супердріблінги – можна і не сподіватися. Буде справжня чоловіча боротьба – жорстка і часом навіть брутальна. Але це теж гарний футбол. Головне – інтрига.

– Думаєте, повториться історія фіналу-2007, коли було показано сім жовтих карток і одна червона?

– Так, підозрюю, що і на цей раз не обійдеться без вилучення.

– У разі перемоги “Динамо” щось доведе, чи програшний чемпіонат вже розставив всі крапки?

– Чемпіонат, звичайно, важливіше Кубка – силу команди показує не один окремий матч, а довгий турнірний забіг. Зрозуміло, що кияни програли головну боротьбу. Але потрібно розуміти, що де б не виступало “Динамо” і “Шахтар“, вони все одно будуть грати на максимумі.

– “Динамо” вже привчило своїх уболівальників до того, що грає проти “Шахтаря” другим номером. І багатьом важко з цим змиритися. Вам та іншим ветеранам теж?

– Аж ніяк. Кожен намагається по максимуму використовувати свої головні якості. У “Шахтаря” краще виходить контролівати м’яч, короткі перепасовки, а “Динамо” вважає за краще йти у швидкі контратаки. Але це не означає, що “Шахтар” грає першим номером, а кияни – другим. У кожного свій стиль гри.

– А Вас не засмучує нинішня ситуація в цілому, коли “Шахтар” витісняє “Динамо” з позиції лідера українського футболу; коли “срібло” чемпіонату вже вважається не провалом, а приводом для преміальних футболістам?

– Я цього теж не зовсім розумію. Та й уболівальники “Динамо” зі стажем ніколи не зрозуміють. Друге місце завжди було провалом для нашого клубу, навіть за часів Союзу. А тут… Штрафувати за таке треба, щоб розуміли, честь якої марки вони захищають.

Джерело Газета по-киевски