Новини здоров’я. 15 квітня. Стан нудьги для людини так само істотний, як відсутність роботи або погані житлові умови. Це має означати, що, хоча нудьга і носить епідемічний характер, вона виліковна.

нудьга
Людина нудьгує в середньому 6 годин в день

Про це йдеться в книзі Пітера Тухі “Нудьга: жива історія”, пише Daily Mail.

Нудьга не щадить нікого. Вчені виявили, що людина в середньому страждає від нудьги шість годин на тиждень. Між своїми розслідуваннями Шерлок Холмс впадав в таку нудьгу, що пристрастився до кокаїну. Семюел Беккет здобув Нобелівську премію за п’єси про неробство і нудьгу. Про тужливі вечори писали Чехов і Джейн Остін. Модам Боварі і Гедда Габлер переситилися “конформістським буржуазним життям” – і погано закінчили.

Ті, хто легко впадає в стан нудьги, схильні до підвищеного ризику тривожності, депресії, захоплення азартними іграми, а також наркотичної та алкогольної залежності, схильні до “незаконних сексуальних дій”. Це заколотники і авантюристи, йдеться в статті.

Тварини в зоопарку теж сходять з розуму від нудьги, як і будь-хто, хто опиняється під замком і в глухому куті. Ми частенько ведемо себе від нудьги як какаду, який вириває власні пір’я, відзначає автор.

Пітер Тухі навіть припустив, чи не є релігійні бачення продуктом нудьги пустельників і ченців, які прирікали себе на мовчання, смиренність і усамітнення.

“Перша світова війна, поява сучасного мистецтва, великі революційні перевороти в Європі і Росії – все це відбувалося від нудьги і в пошуках стимуляції”.

Тухі стверджує, що еволюційний сенс нудьги полягає в тому, щоб звернути нашу увагу на ті обставини і ситуації нашого життя, які слід змінити або подолати. Це попередження або прелюдія перед станом “болісного психологічного болю” або маніакальної депресії, як “подагра є передвісником більш важких станів, якщо ми не змінимо свій спосіб життя”, пише видання.

Але проблема в тому, що какаду в клітці не може полетіти в джунглі, а більшість людей не можуть відмовитися від стомлюючої роботи на касі супермаркету, у виробничому цеху заводу або перед екраном комп’ютера. Ув’язнені не можуть нічого зробити, щоб змінити свою долю, сумно підсумовує автор статті.