Новини спорту. 29 березня. Головний наставник “Шахтаря” Мірча Луческу проаналізував майбутнього суперника у 1/4 Ліги чемпіонів, іспанську “Барселону”.

Мірча Луческу
Мірча Луческу

– Наприкінці минулого тижня “Шахтар” провів у Туреччині два спаринги “імені Фернандінью”: Ви давно говорили, що в березневій паузі для ігор збірних маєте намір організувати ці матчі заради бразильця, повернення якого зачекалися. Очікування виправдалися?

– Нічого надприродного ми не очікували. Фернандінью провів на полі 180-т хвилин у матчах з турецькими клубами, які були добре мотивовані проти “Шахтаря“. Поки він далекий від оптимальної форми, але з кожною грою і тренуванням виглядає все краще.

– Закритий перелом великої гомілкової кістки, який діагностували у Фернандінью 10-го вересня минулого року після матчу чемпіонату України в Києві з “Оболонню”, – начебто не найстрашніша травма. Чому ж відновлення затяглося більш ніж на півроку?

– Я теж задаю собі це питання, оскільки розраховував, що він повернеться в дію через два, максимум три місяці. Але щось пішло не так. Схоже, Фернандінью втратив місяць, коли відновлювався взимку в Бразилії, не приділивши достатньо уваги тій програмі, яку ми спеціально для нього розробили.

– Ви якось сказали, що появи Фернандіньйо в офіційних матчах слід очікувати у квітні. Як раз на першу половину цього місяця припадуть зустрічі “Шахтаря” з “Барселоною” у чвертьфіналі Ліги чемпіонів…

– Якщо переконаємося, що Фернандінью може бути корисний у цих матчах, у нього з’явиться шанс потрапити в заявку. Але вийти на поле з перших хвилин – це навряд чи.

– Те, що “Шахтар” і “Барселона”, тричі перетиналися в останнім часом в турнірах найвищого рангу – Лізі чемпіонів і Суперкубку УЄФА, досконально вивчили один одного, – це добре чи погано?

– Щоб відповісти, треба зіграти. У них в складі дуже швидкі гравці, маленькі та вибухові. Наші бразильці, по суті, такі ж. Однак у плані взаємодії на полі суперники нас перевершують, тому що більше часу грають разом. Майже всі гравці каталонського клубу починали у своїй школі, тому їхні маневри доведені до автоматизму, настільки надійно заучені, що складно знайти помилки. Це дозволяє “Барселоні” легко доходити до чужих воріт. Футболісти, які зараз роблять погоду в “Шахтарі“, разом лише три роки, а Дуглас Коста, наприклад, і того менше. За цей час ми добилися непоганої взаємодії на полі, але говорити про автоматизм було б явним перебільшенням.

– Тим не менше за манерою гри “Шахтар” останнім часом нерідко порівнюють з “Барселоною”. Вам приємно таке чути?

– По-моєму, на них всі хочуть бути схожими. Подивіться, як “Барселона” вводить нових гравців. Купують, як тепер кажуть, точково, незалежно від ціни, і тільки такого гравця, який ідеально вписується в схему Гвардіоли. Свіжий приклад – Вілья, якому не потрібна ні адаптація, ні внутрішня ломка, щоб органічно влитися в суператакувальну команду. Природно, при такому стилі гри можуть виникнути проблеми в обороні. Тому плюси “Барселони” не обмежуються “телепатичним” взаєморозумінням гравців в атаці. Ще є пресинг, який неминуче обрушується на суперників при втраті м’яча. Футболісти “Барси” намагаються відразу, ще на чужій половині, повернути м’яч і цим знизити тиск на лінію оборони.

– По-вашому, феномен сьогоднішньої “Барселони” – талант тренера чи зібрання унікальних гравців?

– У сумі достоїнств каталонського “монстра” багато складових. Дійсно, тільки в “Барселоні” зібрано зараз така кількість висококласних футболістів, у яких обидві ноги – “робочі”. Будь-який з атакуючих гравців здатний обіграти суперника “один в один” і створити чисельну перевагу в атаці. Крім того, не треба забувати, що вони виступають у чемпіонаті, де кожен тиждень грають матч, близький за напруженням до поєдинку Ліги чемпіонів. Там неможливо уявити собі, щоб на гру за участю лідера чемпіонату зібралося 3-4 тисячі вболівальників, як трапляється на Україні. Вболівальники створюють атмосферу, чинять тиск на гравців, і це не дозволяє їм розслаблятися, грати байдуже, впівноги. У цьому плані “каталонці” мають перевагу перед нами.

– Багато хто вважає, що перевага жереба, який випав “Шахтарю”, полягає в тому, що в разі успіху вас стануть носити на руках, а за поразку ніхто не засудить. Згодні?

– Я не схильний міркувати так прямолінійно. Якщо двома руками вхопитися за ідею обіграти “Барселону” у що б то не стало, а можливу невдачу заздалегідь трактувати як катастрофу, це дорого може обійтися нам самим. Для мене найважливіше – консолідувати наші позиції в європейському футболі, підтвердити ігровий рівень, на який вийшов “Шахтар” в останні роки, незалежно від того, що покаже табло на “Ноу Камп” і “Донбас Арені“. Свято полягає вже в тому, що ми постійно зустрічаємося з “Барселоною” в офіційних змаганнях і граємо практично на рівних. Це не виставкові матчі, ми не платимо півтора-два мільйони доларів за можливість зійтися з “каталонцями” на полі. І якщо ми витягли з Гвардьоли визнання, що він менше всього хотів отримати у суперники по чвертьфіналу “Шахтар”, це дорого коштує. Ми можемо пишатися тим, що перспектива зустрічі з “Шахтарем” вселяє тривогу в тренера кращого клубу Європи.

– Гадаєте, Гвардьола побоюється донецьку команду?

– Думаю, так. Слова Гвардьоли – найкращий комплімент, який можна почути з вуст тренера, здобувшого стільки видатних успіхів останнім часом. З укорінення цієї думки в головах своїх футболістів я почну підготовку команди до гри на “Ноу Камп” 6-го квітня.

– Екс-барселонець Дмитро Чигринський недавно сказав, що навряд чи Луческу потрібні його поради при підготовці до матчів з “каталонцями”…

– Діма має рацію: він не може збагатити мене новими знаннями про “Барселону”. Розповість, як “каталонці” тренуються? Не думаю, що це допоможе. Маючи за плечима більш ніж 30-річний тренерський досвід, я ніколи не поцікавлюся у футболіста, що і як робить наставник іншого клубу. Це психологічно несумісне у відносинах тренера і гравця. Якщо я запитую в нього про щось важливе, яке враження складеться про мене? Тренер завжди повинен мати у своєму розпорядженні більшу кількістю аргументів, ніж футболіст. В іншому випадку у мене не буде шансів.

Джерело Спорт експрес