Огляд преси. 31 березня. Протягом двох тижнів 500 добровольців працюють на АЕС “Фукусіма”, намагаючись завадити тому, щоб нинішня ядерна катастрофа отримала біблійні масштаби, пише П’єтро Дель Ре в газеті La Repubblica.

Останні самураї

“Ні, радіація мене не лякає, – каже 39-річний Казума Яакота, який ось вже два тижні працює на “Фукусімі” разом з кількома сотнями техніків. – Я б хотів, щоб нам постачали гарячу їжу: ми більше не можемо харчуватися вітамінізованими батончиками і консервами”. Як будь-який справжній герой, він не скаржиться на головне – на небезпеку, якою щодня піддається. Він просить лише про мале, допоміжне: добру вечерю, матрац, щоб відпочити після зміни.

“Сподіваюся, що мої прохання будуть почуті і найближчим часом будуть прийняті необхідні заходи”, – говорить він.

Казума Яакота очолює команду добровольців, які намагаються остудити шість реакторів, пошкоджених в результаті цунамі: “Мої люди втратили все. Тепер вони живуть тільки для того, щоб перемогти в цій гонці з часом”.

“Ми живемо у двоповерховому будинку, побудованому в липні минулого року на території станції. Умови дуже важкі. Замість матраців ми спимо на свинцевих матах, які повинні захистити нас від радіації. Люди сплять всюди: в залах засідань, в коридорах, поруч з ванними кімнатами . Всі сплять не роздягаючись, на підлозі, покотом, – розповідає Яакота. – Наша робота полягає в тому, щоб очистити станцію від радіоактивних уламків, що з’явилися в результаті вибухів. Фахівці повинні прокладати нові кабелі, щоб відновити подачу електроенергії, необхідної для охолодження, і одночасно заливати водою реактори, щоб уникнути перегріву стрижнів. Але мова йде про гонку з часом, кожного дня з’являються нові проблеми”.

Відповідаючи на запитання журналіста про те, чи захищені добровольці належним чином, Яакота сказав:

“У нас є захисні костюми, пара рукавичок з подвійним екрануванням і захисна маска для обличчя. Є також ліхтарики, бо дуже часто доводиться працювати в темноті. Люди знаходяться на станції по 48 годин, потім вони мають право на короткий відпочинок за межами станції. Ми намагаємося не перебувати постійно на станції, тому що ми безперервно піддаємося величезним дозам опромінення. Зазвичай працюємо з 10:00 до 17:00. Деяким доводиться працювати в нічну зміну , щоб контролювати розвиток ситуації до наступного ранку. Через брак води ніхто не може прийняти душ або змінити одяг. У нашому штабі є і ще одна проблема: ми не можемо включити вентиляцію з-за високого рівня зовнішньої радіації, при тому, що ми повинні постійно бути в масках”.

Минулого тижня двоє робітників були терміново госпіталізовані, оскільки отримали великі дози після контакту з водою, яка витікає з одного з реакторів: чоботи виявилися недостатньо високими. “Умови роботи на станції стають все більш небезпечними, тому буде важко знайти інших техніків, згодних ризикувати життям”, – сказав керівник рятувальників.

“Багато хто з добровольців стали жертвами землетрусу. У багатьох немає більше будинків. Це люди, які втратили все: роботу, сім’ю, друзів. І тепер новим сенсом їхнього життя стало забезпечення безпеки на АЕС“, – говорить Казума Яакота.

Джерело La Repubblica