Новини культури. 6 березня.Андрухович виразив своє ставлення до Шевченківської премії.

Юрій Андрухович
Юрій Андрухович дає першу тисячу на премію Шкляру

“Своє ставлення до Шевченківської премії (Тарас Григорович тут ні при чому, це просто користування його ім’ям) я сформулював в кінці 1990-х років: її не можна чіпати, тому що від неї тхне, заявив письменник.

Ця премія завжди оповита конфліктами, доносами, інтригами, у неї зла аура і зла карма. Перш за все тому, що її – як в часи совдепу, так і незалежні – контролює вища влада країни. А всім відомо, яка зараз у нашій країні найвища влада.

Але я не засуджую своїх колег, які нею спокушаються. Як казали колись в Галичині, нехай їм Бог гріха не пише.

Василь Шкляр йшов до цієї премії все своє життя. Це я так здогадуюсь, можливо, я перебільшую. Він її отримав рішенням комітету. Далі починається те, про що я написав вище – конфлікти, доноси, інтриги. Ситуація зрозуміла, я про неї говорив, відповідаючи на питання Ірини Славінської з «Укр.правди»: Табачник наказав, Красовицький виконав, Мирський додав смороду.

Що мені не зрозуміло: відмова Шкляра. Тобто навіть не він, а всі ці компліменти верховному Табачнику, тобто Віктору Федоровичу: я Вас поважаю, я до Вас з незмінною повагою. Той віддячив сторицею і премії не дав. До кого було це звернення “з незмінною повагою”? До зека? До душителя всього українського? Поганий Табачник і добрий Янукович?

Тепер конструктивне. Ця ситуація може стати феноменальною можливістю для громадянського суспільства трахнути владу ненасильницькою солідарною дією. Для цього потрібно зібрати для Василя Шкляра ту ж суму, щоб він таки отримав премію, але вже не від «панства», тобто державної верхівки, а від народу. Скільки там тієї премії – 280 тисяч? Потрібно створити незалежний оргкомітет зі збору альтернативної Шевченківської премії для Василя Шкляра. Я перший даю тисячу. Якщо нас таких буде 280, ми їх взуємо.”