Новини культури. 8 лютого. “Уряду Віктора Януковича ще немає і року, але опір йому вже працює на повну потужність” – так про зростаючі опозиційних настроях в Україні у своїй статті для німецької газети “Tagesspiegel” пише український письменник Сергій Жадан.

Сергій Жадан
Сергій Жадан

“17 січня перед будівлею Адміністрації Президента відбувся мітинг, проведений правозахисними організаціями, який засуджує переслідування організаторів протестів проти змін в Податковому кодексі, що стосуються дрібних підприємців”, – нагадує Жадан, якого цитує “InoPressa”. За його словами, самі протести відбулися в листопаді минулого року і “були пригнічені”.

“Невдоволення українців виросло з тих пір ще більше, а разом з ним і тверда рішучість і далі чинити опір. При цьому політична складова спору навмисно відсувається на задній план, – продовжує автор. – Роздрібнена українська опозиція знає, що з огляду на тотальні дискредитації усіх політичних сил навряд чи є та чи інша партія, яка зможе когось мобілізувати “.

Через рік після перемоги на виборах Віктор Янукович і його Партія регіонів, нарешті, змушені діяти.

“Якщо після перемоги на виборах, на хвилі ейфорії перших, всі непорядки ще можна було списати на попередників, то тепер ці спроби сумнівні. Адже нова команда не досягла нічого суттєвого. За винятком зміцнення” вертикалі влади “за російським зразком в основному за рахунок східноукраїнського Донецька в уряді нічого не відбулося”, – відзначає автор.

“Зовнішня політика теж була дискредитована”, – продовжує Жадан. Особливо сумнівними, за його словами, виглядають харківські договори, в яких мова йде про продовження права перебування російського Чорноморського флоту в Криму в обмін на обіцяне зниження цін на газ. Серед інших прикладів – скандал, пов’язаний з нерішучістю України у нагородженні Лю Сяобо Нобелівською премією миру або привітання Віктора Януковича білоруському диктатору Олександру Лукашенко після його перемоги на виборах.

Такий дрейф у пострадянське тоталітарне поле може лише посилити ці протести: “Опозиційність перетворилася на громадянський обов’язок. Так, більшість діячів мистецтва і культури будь-яку співпрацю з нинішньою владою розглядають як колабораціонізм”.

За словами автора, посилюється тиск на ЗМІ і свободу думок, активізуються спецслужби, а на керівні посади призначаються сумнівні особи “на зразок ненависного Міністра освіти Дмитра Табачника, якого багато хто вважає ворогом України“. “На двадцятому році незалежності українське суспільство зіткнулося з необхідністю захищати досягнення минулих 19 років від влади, обраної ним самим”, – укладає Жадан.