Новини України. 19 лютого. Законопроект про захист прав кредиторів та позичальників передбачає введення кримінальної відповідальності для позичальників–фізосіб за шахрайство з документами (за чинним законодавством, така міра покарання передбачена лише для юросіб та фізосіб-підприємців).

За липову справку про доходи пропонують садити в тюрму

Про це заявив один із авторів документу – народний депутат Юрій Воропаєв, повідомляє “Дзеркало тижня”.

Як розповів парламентар, йому відомий випадок, коли позичальник, взявши на кількох роботах липову довідку про доходи, а також надавши інформацію про існування додаткового (фіктивного) заробітку з оренди, зумів оформити кредит на 2 мільйони доларів, після цього ж відразу зібрався тікати за кордон.

„Позичальник спокійно готується до виїзду на постійне місце проживання до Греції, не збираючись гасити кредит і не гасячи його за останні два роки, протягом яких він цим кредитом користується, — розповів Воропаєв. – Такого не повинно бути. Якщо люди допускають обман, вони повинні сидіти у в’язниці за це“.

В той же час, законопроект про захист прав кредиторів та позичальників більшою мірою відстоює права позичальників, аніж фінустанов, — вважає Юрій Воропаєв. Мова йде, зокрема, про такі норми:

– заборона банкам в односторонньому порядку змінювати (читайте — підвищувати) різноманітні комісії для позичальників;

заборона банкам застосовувати штрафні санкції при достроковому погашенні кредиту позичальником;

– передбачення можливості для потенційних позичальників брати іпотечний кредит без погодження з органами опіки і піклування;

– закріплення змоги перераховувати кредит (право банку) при реструктуризації за курсом на момент видачі (читайте – меншим, „докризовим“) тощо.

Серед норм, які захищають банки від шахрайства несумлінних позичальників, а отже, грають на руку вкладників (автоматично збільшується надійність депозитів):

– закриття лазівки для використання процедури банкрутства приватними підприємцями, які взяли споживчу позику;

– розширення доступу кредиторів до судових рішень, які приймаються під час проведення процедури банкрутства і т.д.

На думку голови правління банкіра Володимира Лавренчука, хоча розроблений документ не є ідеальним, все-таки він достатньо якісно впорядковує відносини між банками та позичальниками.