Новини України. 20 лютого. Макіївка. У зв’язку зі скандальною інформацією, яку 6 лютого оприлюднила британська газета “The Sunday Times” благодійна організація “М.АРТ.ІН-клуб” (м.Макіївка, Донецької області) познайомила журналістів з двома “випускниками” Торезького інтернату для дітей психохроніків.

В притулку з дітей знущалися гірше ніж у в'язниці

“У вечірній школі мені не вірять, що в Торезі не вчили абетці – кажуть, що вчать навіть сліпоглухонімих, – розповіла 29-річна Наталія Горпинченко, яка зараз проживає в “Дитячому селі” Мартін-клубу. – А навіщо воно тобі треба, ще навчиш тебе, і будеш катати на нас скарги – так відповідали тим, хто, як і я, хотів вчитися”.

Вихованці підтверджують інформацію про погане харчування та догляд.

“Їстівним в інтернаті були чай і хліб, – повідомив 24-річний Євген Мураков, який зараз живе з батьками в Єнакієвому. – Їжа поліпшувалася перед приїздом комісій. Тоді починали і добре топити. А до цього ми спали по двоє, щоб було не так холодно. Маленькі діти, які пісяють під себе, спали на голій сітці, щоб не замочили матрац”.

“Після того як у 2008 році журналістка СТБ зняла про наш інтернат фільм, у малюків з’явилися памперси, а у нас банани у свята”, – говорить Наталя.

Так само колишні товариші по інтернату розповіли про пережиті приниження і тортури.

“У нас Максим був – хлопець сильно шустрий, так його перед приїздом комісій завжди кололи аміназином (антипсихотичний препарат, сильнодіючий транквілізатор – ред.), – Повідомив Євген. – Усіх, хто міг щось не правильне сказати, укладали аміназином. Мене теж кололи три рази “за погану поведінку”. Від цих уколів стаєш як п’яний. Хочеться спати, німіє язик. Часто тих хлопців, хто провинився (наприклад, послав вихователя матом) роздягали наголо і ставили на коліна. Одного разу мене роздягли наголо, вивели на вулицю, поставили на коліна, і всі бігали на мене дивитися”.

“Директора в інтернаті всі бояться, тому що якщо ти покараний, на вулицю вже не випустять і заберуть пенсію, – повідомила Горпинченко. – У 2008 році всі “сильно розумні” перестали отримувати пенсії. Їх звозили на комісію до Донецька і визнали не дієздатними”.

Вирватися зі стін психоневрологічного інтернату Наталії Горпинченко допомогли співробітники Правозахисної дитячої мережі.

“Боротьба Наталії за право вчитися, працювати, жити в суспільстві, а не в лікарняній палаті, тривала рік, – підкреслила представник Мережі Олена Горгадзе-Кузнєцова. – З’ясувалося, що в Україні не просто відмовитися від соціального захисту (саме до структури УПСЗН відносяться установи подібного профілю). Написавши заяву з проханням її відрахувати, доросла дієздатна людина не має права залишити інтернат – потрібно, щоб хтось її звідти забрав”.

Не менш важкою виявилася доля 24-річного Євгена Муракова, якого в силу трагічної випадковості батьки вважали померлим.

Наталія Горпинченко та Євген Мураков впевнені, що в спецінтернат для психохроніків їх замкнули помилково. Наталя в 4 роки не вміла говорити, тому її записали в “які не піддаються навчанню”. Євген народився без пальців, але, як і в Наталії, психічних і неврологічних захворювань у нього немає.

За діючими правилами, коли дитині-сироті виповнюється 4 роки, її тестує комісія, яка визначає її майбутнє. Якщо 4-річна дитина визнана розумово відсталою, оскаржити цей висновок неможливо. На відміну від людей, які відбувають строк у тюрмі, у дітей, котрі опинилися в такому інтернаті, практично немає прав. Коли випускнику психоневрологічного інтернату виповнюється 18 років, його автоматично переводять у будинки пристарілих для психохроніків.

Нагадаємо, через висвітлення проблем цього інтернету у Донецьку звільнили журналістку.

Джерело Gazeta.ua