Новини спорту. 8 лютого. Сьогодні збірна України зіграє свій перший матч у цьому році.

Йожеф Сабо

Відразу 16 збірників із 22-х запрошених на Кіпр через тиждень зіграють у єврокубкових матчах. Причому в плей-офф. І це напевно стане головною проблемою для Калитвинцева – як у такій ситуації змусити гравців викладатися на всю в товариських матчах?

Втім, у екс-наставника “Динамо” і нашої збірної Йожефа Сабо на цей рахунок своя думка…

– Не бачу причин клубам бути незадоволеними, адже до єврокубкових матчів ще 8-9 днів і часу на відновлення буде предостатньо, – пояснює свою позицію Йожеф Йожефович. – Інша справа, якщо б збірна грала за три дні до єврокубків – довелося б шукати якісь компроміси. А так я навіть упевнений, що матчі на Кіпрі будуть корисні гравцям “Динамо“, “Шахтаря” і “Металіста“. Це і потрібний ігровий тонус, і заряд позитивних емоцій від спілкування.

– А як же втома від перельотів або можливі травми?

– З огляду на сучасні методи відновлення, то про втому від дороги говорити несерйозно. А від ушкоджень повністю застрахуватися неможливо. Травмуватися можна й на тренуванні. Я розумію, що в клубах хочуть звести ризик до мінімуму. Але з іншого боку, це ж збірна – не можна грати за неї в півсили.

– Тобто ви не згодні з думкою, що в сучасному футболі гравці самі приймають рішення, де їм повністю викладатися, а де ні? Скажімо, не всі сьогодні готові “побиватися” за збірну просто заради ідеї…

– Ви помиляєтеся. Я розумію, що в клубах футболістам платять зарплату, але збірна для них все одно буде завжди залишатися на першому місці! У справжнього професіонала навіть думки не виникне відбувати номер в поєдинку за країну. Тим більше, що ніхто не грає за збірну безкоштовно. І раніше, і зараз всі футболісти отримують певну суму за виклик у національну команду. Я вже не кажу про серйозні преміальні, які виплачує федерація за перемоги.

– А як ви ставитеся до нової тенденції у світовому футболі, коли клуби стали вимагати від національних федерацій компенсації за травми гравців, які ті отримали в матчах збірних? Це справедливо?

– Одна справа, коли під час матчу травмували здорового футболіста. І інша – коли в збірній пішли на ризик, запросили вже хворого гравця і той посилив травму. Тоді клуби вправі виставляти претензії. У цьому питанні має бути чітке взаєморозуміння між лікарями клубів і збірної.

– У вас в якості тренера збірної України (1994 і 1996-99 роки) були конфлікти з наставниками клубів, які неохоче відпускали гравців у головну команду країни?

– Ні, я з таким не стикався. Ну, мені було легше. Тоді київське “Динамо” і було фактично збірною України – гравці на базі в Конча-Заспі просто змінювали футболки. Представництво в збірній інших клубів було мінімальним, так і в єврокубках крім киян ніхто ще серйозних цілей не ставив. Для тих же гравців “Шахтаря” виклик у збірну тоді був чи не єдиним способом проявити себе на міжнародній арені. Зрозуміло, що всі буквально рвалися до збірної.

– Зараз же у збірній фактично рівноцінно представлені “Динамо”, “Шахтар”, “Металіст”, “Дніпро” і “Карпати”...

– Так, але клуби йдуть на максимальну співпраця з тренерами “синьо-жовтих”. Всі розуміють, що попереду домашній Євро, часу до якого залишилося мало, а невирішених проблем ще достатньо.

– Які, наприклад?

– Скажімо, до цих пір у збірній немає правого і лівого захисника, так і в центрі оборони не все в порядку. Адже вже восени ми чекаємо від збірної якісного футболу з сильними суперниками. До того ж, всі розуміють, як важко штабу Калитвинцева у психологічному плані, коли ЗМІ постійно мусолять тему то Ліппі, то Блохіна. Зрозумійте, я не проти цих фахівців, але нехай пояснять нам усім, чим вони перевершують того ж Калитвинцева, який другий рік веде цих хлопців і краще за всіх знає недоліки збірної.

Джерело Террикон