15 лютого. Китай прагне стати другою економікою у світі і мати відповідний військовим потенціалом.

Китайські ВМС
Китайське військо виходить в світові лідери

Китай дбає про те, щоб надати своєму статусу другої економіки в світі відповідне військове значення, саме з цієї причини він грає на оголених нервах Азії“, – пише Марко Дель Корона в газеті Corriere della Sera.

США і їх союзники в регіоні з занепокоєнням спостерігають за тим, як КНР зміцнює свою військову міць. Час від часу китайські лідери, в тому числі голова КНР Ху Цзіньтао, заявляють, що Китай нікому не загрожує, що більше 80 млрд доларів (за офіційними даними) військового бюджету йдуть виключно на оборонні цілі. І замість того, щоб виправдовувати гонку озброєнь, вони лише підтверджують її факт. Але Пекін в цьому сенсі не єдиний. За останні 10 років Індія, наприклад, збільшила військові витрати на 150% і використовує французькі технології для модернізації та розширення свого підводного флоту. Південна Корея переглянула військовий бюджет у бік збільшення. Не залишаються осторонь і інші країни: Малайзія, Сінгапур, Індонезія. Австралія за 20 років витратить на військові цілі близько 280 млрд доларів. Китай, зі свого боку, за 10 років збільшив військовий бюджет у три рази. Пекін має в своєму розпорядженні 160 ядерних боєголовок і більш ніж 60 підводних човнів. Минулого місяця, у той час як міністр оборони США Роберт Гейтс розмовляв з Ху Цзіньтао, було оголошено про перший політ бойового літака-невидимки J-20. У грудні стало відомо про плани будівництва першого китайського авіаносця, який, ймовірно, буде готовий не раніше 2014 року. У тому ж місяці командувач американськими силами на Тихому океані Роберт Віллард доповідав, що балістична ракета протикорабельна Dongfeng 21D вже досягла початкового рівня боєздатності і може змінити баланс сил в регіоні”, – повідомляє кореспондент.

“Китайська пропаганда робить свою справу: взяти, наприклад, той факт, що державне китайське підприємство Avic (Aviation Industry Corporation of China) днями заявило про намір конкурувати з американською Us Aerospace у створенні майбутнього вертольота для Президента США. Пекін чинить тиск і на Європу – з тим щоб було скасоване ембарго на імпорт озброєнь і технологій, введене в 1989 році після подій на площі Тяньаньмень. Китай називає цю заборону несправедливою і антиісторичною і надає необмежені можливості Росії“, – відзначає журналіст.

“За ескалацією озброєнь стоїть географія Азії, яка представляє собою складний вузол взаємних претензій і осередок криз”, – пише автор статті й наводить вислів експерта з Китаю Абрахама М. Денмарка, опубліковане на початку року в New York Times з приводу політики КНР: “Загроза – це комбінація можливостей і намірів. Можливості прояснюються все краще і краще… А їх наміри все ще неясні”.

За матеріалами Corriere della Sera