Новини політики. 3 січня. В розпорядженні журналістів опинилась копія постанови про порушення кримінальної справи проти колишнього міністра внутрішніх справ Юрія Луценка.

Луценку загрожує серйозний термін

Ця справа може стати знаковою подією в житті українських чиновників. Такого розлогого юридичного аналізу корупційних дій державного службовця українська Феміда ще не знала. Сумнівне з точки зору законності але – якщо бути відвертим – банальне в українських реаліях просування по службі близької до чиновника людини переросло у злочин за змовою групи осіб. Залишається лише сподіватись, що юридичний підхід у справі проти Юрія Луценка в подальшому стане калькою в оцінці діяльності чиновників діючої влади.

Повна назва документу – “Про перекваліфікацію дій, порушення кримінальної справи, прийняття її до свого провадження та об’єднання кримінальних справ в одне провадження”.

В розпорядженні редакції Української правди є також копія першої постанови про порушення кримінальної справи, яка стосувалась лише просування по службі в органах внутрішніх справ водія колишнього голови МВД Леоніда Приступлюка. Обидва документи підписані 11 грудня 2010 року слідчим Войченко.

Документ, що публікується – остаточний. В ньому об’єднаний також епізод стосовно виділення водію службового житла. Крім того, в остаточній частині постанови вказується, що крім Юрія Луценка обвинуваченим у справі став також і його водій.

Загалом, згідно з документом, Юрію Луценку інкримінується наступний перелік протизаконних дій:

– призначення Леоніда Приступлюка “старшим оперуповноваженим 4-го сектору 2-го відділу 2-го управління Департаменту розвідувально-пошукової діяльності” з посадовим окладом в 150 грн.;

– призначення Леоніда Приступлюка на посаду помічника міністра у відділі поточної діяльності Апарату міністра з окладом у 2000 грн. і одночасне призначення 150% надбавки;

– присвоєння своєму водію звання “майор міліції”, “підполковник міліції” та 9 ранг державного службовця;

– нагородження Леоніда Приступлюка:

а) відзнакою “За міжнародне співробітництво у правоохоронній діяльності

б) відзнакою “Лицар Закону“;

в) відзнакою “Почесний знак МВС України“;

– призначення Леоніду Приступлюку різноманітних надбавок, в т.ч. 50% за особливі умови служби та 15% за роботу в умовах режимних обмежень;

– збільшення вислуги років шляхом зарахування Леоніду Приступлюку до стажу служби в органах внутрішніх справ періодів роботи водієм Рівненського радіозаводу та Рівненського заводу торгового обладнання, а також помічником-консультантом народного депутата. При цьому, в справі вказано, що для отримання дозволу на такі дії Юрій Луценко звертався з відповідним листом до прем’єра, посаду якого на той момент займала Юлія Тимошенко. Втім необхідна відповідь, за даними слідства, прийшла від першого віце-прем’єр-міністра Олександра Турчинова.

– призначення 40% надбавки Леоніду Приступлюку за вислугу років та звільнення з органів внутрішніх справ зі стажем 29 років 6 місяців 26 днів. Щомісячна пенсія водія міністра без надбавок становила 5 937,08 грн.

Згідно з постановою, внаслідок вищевказаних дій державі було завдано збитків у розмірі 330 256,58 грн.

Крім того міністру інкримінується сприяння Леоніду Приступлюку в забезпеченні квартирою за рахунок Міністерства внутрішніх справ. До речі, з постанови стали відомі і нові деталі справи. Так виявилось, що в травні 2005 року Леоніду Приступлюку спочатку було запропоновано отримати поза чергою однокімнатну квартиру в Києві на вулиці Сосницькій. Але, згідно з постановою, водій “бажаючи мати квартиру в центральній частині Києва та в подальшому оформити на неї право власності відмовився отримувати ордер на квартиру по вищевказаній вулиці і звернувся до міністра з проханням сприяти здійсненню її обміну на житло в центральній частині міста. За даними слідства, Юрій Луценко надав усну вказівку працівникам Господарського департаменту для здійснення відповідного обміну 1-кімнатної квартири на вул. Сосницькій на 1-кімнатну квартиру по вул. Дмитрівська.

Надана квартира була оцінена у 130 623, 9 грн. В таку ж суму був оцінений збиток, який був завданий Міністерству внаслідок протиправних дій міністра.

У постанові Юрій Луценко та Леонід Приступлюк постають у ролі групи осіб, що “вступили між собою у змову щодо заволодіння державними коштами”.

При цьому кожен з них виконував “свою частину цього злочинного плану”: Леонід Приступлюк час від часу писав міністру різноманітного характеру заяви, а той, в свою чергу, “реалізуючи спільний умисел” використовував своє службове становище вдавався до зловживання своїми повноваженнями.

І якщо раніше наслідки всіх перелічених дій кваліфікувалися просто як збитки державі, тепер вони перекваліфіковані у “заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем за попередньою змовою групою осіб”.