Огляд преси. 28 січня. Повного краху ліберально-демократичного капіталізму не сталося, але й великих реформ західного капіталізму не проведено, пише на сторінках The Los Angeles Times експерт Тімоті Гартон Еш, підбиваючи підсумки останніх трьох років.

Справжнє обличчя капіталізму

“Західний капіталізм вижив, але він кульгає, він злякався і обтяжений важким тягарем боргів, суспільної нерівності, демографічних проблем, запущеної інфраструктури, соціального невдоволення і необгрунтованих надій”, – говориться в статті. Тим часом інші різновиди капіталізму – китайський, індійський, російський, бразильський – вириваються вперед, і їх економічна динамічність втілюється в політичну могутність, вважає автор.

У результаті формується вже не однополярний світ із загальною моделлю ліберально-демократичного капіталізму, а “світ без полюсів”, роз’єднаний на безліч національних версій “часто неліберального” капіталізму. “Це не новий світовий порядок, а новий світовий безлад: розкол, перегрів, назрівання майбутніх конфліктів”, – вважає автор.

На його думку, одна з причин в тому, що Захід даремно розтратив свою перемогу в кінці XX століття. Друга причина – держави за межами традиційного Заходу навчилися комбінувати динамічну ринкову економіку з владою однієї партії чи одного клану, державної або змішаної власністю, масовою корупцією і презирством до верховенства закону.

Девіз цього форуму в Давосі – “Загальні норми для нової реальності” – автор вважає занадто оптимістичним. Китай і Росія, і навіть Індія та Бразилія зараз менш охоче переймають західні норми, ніж 10 років тому.

Одна з головних розбіжностей дня сьогоднішнього – питання про те, скільки загальних норм потрібно країнам світу: багато чи мало. З цього випливають дві рекомендації для жителів ліберально-демократичних капіталістичних країн. Перша:

“Лікар, вилікуй сам себе”.

Заходу доведеться докласти масу зусиль, щоб зберегти хоча б нинішній рівень добробуту та свободи.

“Друга: нам, очевидно, доведеться знизити – принаймні, тимчасово – вимоги до загальних норм”, – пише автор. Це зажадає вибирати, наприклад, між запобіганням війни і боротьбою за права людини.

Як розраду Еш підкреслює: “Історія повна сюрпризів, і нікого вони так не дивують, як істориків”.

Джерело Los Angeles Times