Новини світу. 25 грудня. Керівництво Європейського союзу і представники ОБСЄ з питань свободи слова піддали різкій критиці владу Угорщини за прийнятий в країні новий закон про ЗМІ, різко посилює контроль над усіма засобами масової інформації.

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан

Багато положень закону дозволяють регулюючим органом по-різному трактувати його норми. При цьому порушення закону про ЗМІ загрожує великими штрафами.

Новий закон про засоби масової інформації, прийнятий парламентом Угорщини 20 грудня, передає контроль над пресою так званому Раді з ЗМІ. Правління Ради цілком складається з представників правлячої зараз в країні партії ФІДЕС (Угорський громадянський союз). Створення ради дозволяє контролювати державні і приватні електронні засоби масової інформації, газети, інтернет-портали.

Уряд прем’єр-міністра Віктора Орбана мотивує прийняття такого закону необхідністю реформувати застарілі норми, що не враховують технологічний прогрес, перш за все – швидкий розвиток інтернету.

Новий закон про ЗМІ в Угорщині викликав обурення у європейських структурах, насамперед у Європейському союзі, де Угорщина буде головувати з 1 січня майбутнього року. Жан Ассельборн, міністр закордонних справ нинішнього голови ЄС Люксембургу, назвав закон “прямою загрозою для демократії”.

Представник ОБСЄ з питань свободи преси Дуня Міятович в спеціальній заяві підкреслила, що закон регулює весь медійний контент – на радіо і телебаченні, в газетах та в інтернеті – на основі одних і тих же принципів, що суперечить стандартам ОБСЄ.

“Така концентрація влади в руках регулюючих органів безпрецедентна для європейських демократій. Регулювання друкованих ЗМІ може перешкоджати вільним дебатам і плюралізму думок. Навіть незважаючи на те, що технічно регулювати онлайн-медіа практично неможливо, така ситуація призводить до самоцензури,” – сказала Міятович.

Багато спостерігачів відзначають, що ключові положення закону прописані дуже неясно. Мова йде в тому числі про таке поняття як “порушення громадського порядку”. При цьому, згідно з нормами закону, у разі порушення громадського порядку журналісти належні будуть розкривати свої джерела інформації.

Угорський політолог Золтан Біро вважає, що засоби масової інформації в Угорщині працюють коректно, і підстав для посилення контролю над ними не було. При цьому очевидно, що правляча партія, яка має понад дві третини місць в парламенті, прагне до подальшої концентрації влади:

“Я думаю, що тут є якась пристрасть концентрувати і владу, і контроль над засобами масової інформації. Якщо вже вдалося навесні отримати більше, ніж дві третини мандатів у парламенті, тоді можна сказати, що у нинішнього уряду – майже необмежені можливості. Тому я думаю, що у всіх напрямках, включаючи створення нової конституції, вони реформують політичний пейзаж сучасної Угорщини, в тому числі контроль над засобами масової інформації.

Політичної сили, здатної протистояти цій тенденції, в Угорщині на даний момент немає, – зазначає Золтан Біро:

“Ліберальні партії навіть не потрапили до парламенту. Соціалісти виявилися слабкими після виборів. Є праворадикальна партія, але я думаю, що для сучасної Угорщини буде добре, якщо їхня політична позиція буде слабкіше, ніж зараз. Є нова партія з якимось “зеленим” відтінком, але я думаю, що у неї теж обмежені можливості. Так що реальна сила в нинішньої Угорщини ні в публічній політиці, ні у сфері цивільних сил, на жаль, ще не оформлена, – вважає Золтан Біро.

Ще до прийняття нового закону на знак протесту проти введення цензури багато угорських тижневиків виходили з порожніми сторінками. У Польщі на цьому тижні “Газета Виборча” опублікувала матеріали угорською мовою на знак підтримки журналістів в Угорщині.

Міжнародний тиск може змусити угорську владу пом’якшити закон, – вважає політолог Золтан Біро:

“Великі фігури європейської політики, в тому числі міністр закордонних справ Угорщини, в тому числі перша політична фігура Німеччини, канцлер Ангела Меркель вже публічно порушили це питання. Я думаю, що ці попередження змусять в якійсь мірі подумати, що деякі частини закону, можуть бути, варто пом’якшити, – сподівається Золтан Біро.

Російський фахівець з історії Угорщини Олександр Стикалін звертає увагу на той факт, що нинішня політична ситуація в Угорщині, що викликає заклопотаність у керівництві Європейського союзу, є наслідком провалу політики соціалістів, в результаті якої країна опинилася у глибокій кризі. Враховуючи, що економічна обстановка в Угорщині останнім часом дещо покращилася, позиції нинішньої правлячої партії ФІДЕС зараз досить міцні:

“Настільки сильні були настрої проти колишнього соціалістичного уряду, який вісім років перебував при владі, що не дивно, що на попередніх виборах опозиційна партія ФІДЕС отримала таку велику кількість голосів. Я думаю, що найближчі два-три роки їм хвилюватися нема про що. Настрої в суспільстві такі, що вони володіють ще достатнім кредитом довіри, – вважає Олександр Стикалін.

Європейські парламентарії заявляють, що будуть уважно стежити за ситуацією зі свободою слова в Угорщині і загрожують відповідними заходами у випадку, якщо принципи свободи друку в країні будуть порушуватися.

Джерело РадіоСвобода