Андерс Фог Расмуссен
Расмуссену прийдеться вирішити непросте завдання

3 листопада. Домовленості про створення натовської системи ПРО і “перезавантаження” відносин блоку з Росією – такі будуть, як сподівається генсек альянсу, головні підсумки листопадового саміту в Лісабоні, пише The New York Times.

Між тим члени НАТО домовилися далеко не про всі ключові пункти нової стратегічної концепції, яка буде оприлюднена на саміті, зазначає кореспондент Стівен Ерлангер. ПРО – один зі спірних питань: під сумнів ставиться доцільність системи в принципі.

Генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен в інтерв’ю намагався не уточнювати, звідки конкретно може виходити ракетна загроза, зазначає газета.

“Більше 30 країн світу мають у своєму розпорядженні ракетні технології, і деякі з цих країн можуть вражати об’єкти на території союзників по НАТО“, – сказав генсек.

Основною загрозою вважається Іран. “Але Обама і європейці знову пропонують Ірану вступити в переговори, щоб переконати його припинити збагачення урану, а Туреччина не бажає, щоб система ПРО сприймалася як спрямована проти Тегерана, тому згадувати про Іран було б “дипломатично некоректно”, – зауважує автор.

Росія теж не згадується як загроза, оскільки НАТО хоче поліпшити відносини з Москвою, а президент Медведєв готовий обговорювати в Лісабоні участь Росії в новій системі ПРО, зауважує оглядач.

На його погляд, сьогодні Расмуссену доведеться вирішити непросте завдання: візит до Москви для підготовки до саміту альянсу. В інтерв’ю генсек запевнив, що НАТО не збирається визнавати незалежність, автономію чи анексію Абхазії і Південної Осетії, поважає суверенітет і територіальну цілісність Грузії і дотримається обіцянки, коли прийде час, прийняти і Грузію, і Україну до своїх лав. Кращий шанс на мирне врегулювання спорів Расмуссен бачить у розвитку відносин НАТО з Росією.

“Одне з питань – як перезавантажити відносини з Росією і принципи НАТО“, – пише автор статті.

За словами Расмуссена, для НАТО і Росії корисніше всього намацати загальні інтереси і спільно відстоювати їх, а від спірних тем – наприклад, Грузії та України – відсторонитися.

“Коли журналіст зауважив, що, на загальноприйняту думку, що в 2007 році Росія завдала хакерську атаку по державі-члену НАТО – Естонії, Расмуссен зробив паузу, а потім сказав, що причетність Москви до цієї історії так і не була повністю доведена”, – говориться в статті.

За матеріалами The New York Times