14 листопада. Міністр внутрішніх справ Анатолій Могильов призначив службову перевірку щодо інциденту між Костянтином Стогнієм та Юрієм Луценком.

Анатолій Могильов, міністр, МВС
Могильов розбереться у ситуації

Про це повідомив радник голови МВС Стогній.

Він уточнив, що в рамках цієї перевірки він готовий дати свої пояснення правоохоронцям.

“Я за собою провини не відчуваю, але готовий давати пояснення, з приводу того, що сталося”, – заявив він.

Раніше директор департаменту зв’язків з громадськістю МВС Дмитро Андрєєв повідомив, що Стогній вдарив в обличчя екс-міністра внутрішніх справ Луценка в п’ятницю ввечері, після ток-шоу Шустер Live.

При цьому депутат від НУНС Юрій Гримчак стверджує, що Стогній побив саме його, а Луценко нібито взагалі не брав участі в бійці.

Депутат також звернувся до міліції і Генеральної прокуратури з заявою про порушення кримінальної справи щодо Стогнія.

Джерело УП

Міністр внутрішніх справ Анатолій Могильов призначив службову перевірку щодо інциденту між Костянтином Стогнієм та Юрієм Луценком.

Про це повідомив радник голови МВС Стогній, передає “Інтерфакс-Україна”.

Він уточнив, що в рамках цієї перевірки він готовий дати свої пояснення правоохоронцям.

“Я за собою провини не відчуваю, але готовий давати пояснення, з приводу того, що сталося”, – заявив він.

Раніше директор департаменту зв’язків з громадськістю МВС Дмитро Андрєєв повідомив, що Стогній вдарив в обличчя екс-міністра внутрішніх справ Луценка в п’ятницю ввечері, після ток-шоу Шустер Live.

При цьому депутат від НУНС Юрій Гримчак стверджує, що Стогній побив саме його, а Луценко нібито взагалі не брав участі в бійці.

Депутат також звернувся до міліції і Генеральної прокуратури з заявою про порушення кримінальної справи щодо Стогнія.
Все про: МВС, Луценко

Коментарі

  1. Міністру МВС п. А.Могильову
    Бойко Олени Борисівни,
    журналіста Міжнародної асоціації
    журналістів – розслідувачів SCOOP

    Відкритий лист

    Вельмишановний Анатолій Володимирович!

    Вже минуло понад два місяці з моменту мого звернення до керівництва МВС з приводу незаконних дій працівників карного розшуку Галицького РВВС м. Львова щодо мене та членів моєї родини. Відповідні скарги та повідомлення про злочин надіслані та зареєстровані мною також керівництву Львівського обласного УВС, Львівської обласної прокуратури м. Львова ( 23.12.2010 р., 05.01.2011 р., 11.01.2011 р., 25.01.2011р., 10.02.2011.р). Коротко повторю суть своїх звернень:

    З жовтня 2010 р. я проводжу журналістське розслідування щодо причетності працівників КР Галицького та Шевченківського РВВС м. Львова до «дахування» наркоторгівців та передачу наркотичних засобів у місця позбавлення волі. У ході розслідування 21.12.2010 р.мені вдалося зробити відеозапис, на якому зафіксовано декілька працівників вище згадуваних райвідділів міліції які прийшли до наркопритону для отримання коштів та взяли з собою певну кількість маріхуани ( канабісу). Дізнавшись, що у приміщенні наркопритону знаходилась відеокамера, вище згадувані працівники КР 22.12.2011 р. влаштували у моєму будинку справжній погром, незаконно заволоділи моїм майном ( у т. ч. відеокамерою!) не пред’явивши жодних документів та не склавши акту вилучення. Докладніше перебіг подій описаний у моїй скарзі та поясненні до неї, відправлених рекомендованим листом на Ваше імя 05.01.2011 р. Також подробиці можна дізнатись з публікації на сайті «Свободный журналист» ( матеріал «Плювок в лице міністра МВС?»)
    Подальші події розвивались наступним чином :

    30.12.2010 р. семеро працівників того ж Галицького РВВС м. Львова ( у т.ч. ті, що вчинили погром у моєму будинку 22.12.2010 р) в центрі міста , о 18.00, на очах у 16 свідків по – звірячому напали на мого сині, Бойко Д.Б., жорстоко побили його, цілу ніч катували у райвідділі, вимагаючи, аби «заткнув своїй мамаші рот, бо живим звідси не вийдеш». Коли я прибула о 19.00 до Галицького РВВС зі своїм адвокатом – мені повідомили, що мого сина ніхто не затримував і у райвідділі його немає.

    09.01.2011 р. коли я поверталась додому, мене мало не збив автомобіль, водій якого крикнув мені через вікно: « а наступного разу – переїду твій балакучий язик!»

    10.01.11. ті ж самі працівники Галицького РВВС м. Львова, що вчинили погром у моєму будинку 22.12.2010 р, повторно незаконно затримали мого сина, коли він йшов у гості до приятеля ( цього разу свідками «затримання» було понад 20 дітей на шкільному подвірї та мешканці будинку, біля якого це відбувалось!). У райвідділі його знову жорстоко побили, вночі приводили якихось людей «для впізнання».
    В обидвох випадках факт побиття зафіксовано судмедекспертами.

    13.01.2011. р. ці ж особи знаходять якийсь « глухар» ( справу про викрадення дешевої мобілки, викраденої у якогось студента ще у березні 2010 р) та через «свого « прокурора отримують санкцію на арешт мого сина.
    При цьому його двічі незаконно, не повідомивши адвоката, вивозять із СІЗО нібито для проведення слідчих дій – насправді ж знову піддають тортурам у тому ж Галицькому РВВС м. Львова, вимагаючи, аби я припинила своє журналістське розслідування справи про причетність львівських правоохоронців до наркоторгівлі на Львівщині.

    В черговий раз такі «слідчі дії» відбулись 08.02.2011 р. після чого, не витримавши катувань, мій син порізав собі вени. Налякавшись, кати у погонах викликали «швидку», де на порізи наклали шви, але лікарі без пояснень щодо причин спроби суїциду відмовились везти мого сина у такому стані на СІЗО. Тоді ці працівники КР Галицького РВВС дочекались настання ночі, після чого самі завезли мого сина у СІЗО. Там мій син одразу вимагав, щоб всі наявні у нього тілесні ушкодження було зафіксовано, та щоб наступного дня викликали прокурора по нагляду . Станом на 11.02.2011 р. ніхто до нього не приходив, з 08.02.2011 мій син офіційно оголосив голодування, проте навіть після цього медичну допомогу йому не надано.

    Після того, як у СІЗО 10.02.2011 побував адвокат мого сина, Гаталяк М.Я., який на власні очі побачив, у якому стані знаходиться мій син, та дізнався, хто і яким чином «провадив слідчі дії» – мною та адвокатом Гаталяком М.Я знову було надіслано повідомлення про злочин на Ваше ім’я.
    Коли я о 14.15. 10 лютого 2011 р. повідомила про це начальника КР Галицького РВВС – він відповів, що нічого не знає про вчинки своїх підлеглих, які займаються пошуками злочинців тими методами, які вважають за потрібне.

    Того ж 10 лютого 2011 р., о 15.45 год. мені на мобільний подзвонив зі скритого номера незнайомий мужчина і сказав наступне ( цитую) : «Суко, якщо ти не заткнешся зі своїми скаргами та заявами, то подумай про те, що ти крім сина маєш ще дві доньки – хочеш, щоб їх «на хор» кинули і фото в Інтернеті розмістили, де ти свої паскудні статейки малюєш? А сама будеш плавати у Полтві»

    Хочу зазначити, що моїм донькам – 17 та 14 років, вони неповнолітні, тому таку погрозу я розцінюю як пряму загрозу як їх, так і своєму життю
    Також хочу зазначити, що з приводу всіх вище згадуваних злочинів, вчинених працівниками КР Галицького РВВС м. Львова я неодноразово зверталась з відповідними заявами до начальника Галицького РВВС п. Іваницького, начальника міського УВС м.Львова п. Броневицького, начальника УВС у Львівській області п.Щура.
    Проте станом на 11.02.2011р. жодної відповіді по суті своїх заяв я не отримала, злочинці розгулюють на свободі, продовжують торгувати наркотиками, б’ють та катують громадян України, чинять тиск на журналістів, а «оперуповноважений» збоченець педофіл та гомосексуаліст ( принаймні, судячи з його обіцянок – погроз!) Гороховський відкрито заявляє про свої наміри вбивати людей та ґвалтувати дітей.

    Якщо міністр МВС не в змозі привести до порядку галицьких обкурених до нестями педофілів у погонах – то може варто звернутись до Президента України з проханням навести порядок у Галицькому РВВС м. Львова?