12 листопада. Лідери провідних європейських країн повинні розвивати концепцію великої Європи, не грузнучи в суперечках про розширення Євросоюзу, пише Le Monde.

ЄС, Європа
ЄС може співпрацювати з іншими країнами, не залучаючи їх до членства в Союзі

У Туреччині та на пострадянському просторі проживає приблизно 250 млн осіб. Це потенційний ринок для Європи, і чітка перспектива євроінтеграції могла б сприяти зміцненню довіри, розвитку інвестицій і виходу з кризи.

“Проте через байдужість Заходу Туреччина і Україна можуть повернутися на схід: для однієї орієнтиром може стати колишня Османська імперія, для іншої – Москва. Що стосується Росії, яка переживає відносний спад, вона знову відкриває в собі “європейське покликання”, – вважає автор статті Крістоф Леклерк. – У 2011 році під час польського головування Євросоюз неодмінно піде на зближення з Україною, визначивши її, я сподіваюся, “європейську перспективу“. У 2012 році новообраний російський президент, можливо, відмовиться від постімперського націоналізму на користь якогось еврореалізму. Росія вже хоче співпрацювати заради безпеки та модернізації, не відмовляючись від свого суверенітету. Давайте ж вхопимося за простягнуту руку, запропонуємо Росії “європейський горизонт”, не розширюючи НАТО і ЄС“, – закликає Леклерк.

Автор відзначає, що в найближчі роки розширення ЄС буде заблоковано: “Занадто багато міністрів, дуже багато законів підлягає обговоренню, занадто радикальні зміни загрожують ЄС у разі вступу таких багатонаселених країн, як Туреччина“.

Тим не менш, Леклерк переконаний, що переговори, кінцева мета яких – вступ Туреччини в ЄС, необхідно продовжувати, тому що “привілейоване партнерство”, запропоноване Парижем в якості альтернативи розширенню, позбавлене змісту і категорично не влаштовує Туреччину.

Для вирішення цього питання необхідно розробити проект “багатошвидкісної” Європи, що складається з трьох концентричних кіл: зони євро (сьогодні – 16 країн), Євросоюзу (27 країн) і третьої зони, яку ще належить визначити.

“На думку Шуманн і Монне, інтеграція повинна здійснюватися поступово і починатися з економіки. Для Туреччини, України та Росії можна почати з створення загальноєвропейського ринку для 750 млн громадян. Це стосується не тільки митного союзу, а й ринку праці. Коротше кажучи, “всі, крім євро, зовнішньої і оборонної політики”. Назвемо такий ринок новим Європейським економічним співтовариством”, – пише Леклерк.

Що стосується політичної інтеграції, то за зразок можна взяти G20, куди входять і Росія, і Туреччина. Аналогічний саміт Е10 (“Європа-10”), на думку автора, міг би стати майданчиком для обговорення проблем загальноєвропейського ринку в глобальному контексті. Членами Е10 повинні були б стати Німеччина, Іспанія, Франція, Італія, Польща, Великобританія, сам Євросоюз, Україна, Туреччина і – по мірі готовності – Росія, вважає автор, відзначивши: “Прийшов момент відродити велику Європу”.

За матеріалами Le Monde