9 листопада. Поїздка Прем’єр-міністра України Миколи Азарова в Австрію більше нагадувала агітаційну кампанію, ніж державний візит. Принаймні, закликів щодо інвестування на адресу австрійського керівництва прозвучало чимало. Результативність застосованої тактики поки до кінця невідома.

Микола Азаров
Агітація Азарова у Європі

У ході свого візиту Микола Азаров зустрівся з федеральним канцлером Австрії, а також з керівниками провідних австрійських компаній для обговорення питань з проведення в Україні реформ і створення сприятливого інвестиційного клімату. Ну і, крім того, взяв участь у 7-му Віденському економічному форумі.

У своєму виступі, для початку, Прем’єр зазначив, що глибока економічна криза в Україні є результатом збігу зовнішніх факторів, а також популістської внутрішньої політики попередньої влади. Але потім тут же похвалив себе: “Соціальна політика стала основним елементом, з якого почала свою діяльність наша влада“.

При цьому він додав, що за дев’ять місяців зростання українського ВВП становить 5% проти 15% падіння в минулому році, почали роботу більше 250 великих інвестиційних проектів, виросли внутрішній товарообіг і купівельна спроможність населення.

“У рамках підготовки до Євро-2012, – повідомив також глава українського уряду, – вже побудовано два стадіони і ще два, з готовністю на 2/3, будуть завершені в наступному році, проводиться реконструкція чотирьох аеропортів, в поточному році буде здано близько тисячі кілометрів хороших доріг”.

І наостанок Азаров підкреслив, що “гривня сьогодні не просто достатньо стійка, а абсолютно стабільна“.

“Україна стала на шлях реформ, досягла політичної стабільності, чого не було останні п’ять років”, – сказав він.

Переконавшись, що про успіхи і результативності діючої української влади всі гості форуму знають, і вірять в її надійність, глава українського уряду перейшов в активний наступ і закликав австрійський бізнес інвестувати українські реформи. У розвиток українського агропромислового сектора, наприклад. Тактика спрацювала – Меморандум про співробітництво в галузі сільського господарства між країнами був підписаний.

Наступним номером програми стала комунікаційна галузь.

“Давайте разом побудуємо автомобільну дорогу “Чоп-Львів”, – заявив Микола Азаров, звертаючись до Федерального канцлера Республіки Австрія Вермер Файманна.

При цьому він додав, що українська сторона готова на 50% фінансувати цей проект – заради гарної дороги не шкода.

Азаров також зазначив, що Україна, яка володіла найбільшим на Дунаї пароплавством, підтримує ініціативу Дунайських країн щодо оптимізації використання цієї транспортної артерії.

“Ми підтримуємо також ідею реконструкції ширококолійної залізниці, – підкреслив Микола Азаров. – Це взагалі-то напрям на Москву, але проходить воно через Україну, і це також хороша транспортна комунікація Австрія-Україна“.

Реакція австрійської сторони на цю пропозицію поки що невідома. Принаймні, ні про які підписання домовленостей повідомлень не надходило.

Але найбільш цікавою стала спроба відговорити Австрію інвестувати в проект “Південний потік“. Тема, звісно, не нова – до неї періодично повертаються всі наші політики. Так, нещодавно Міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко заявив, що “Південний потіквартістю в $20 млрд., який планується побудувати в обхід України, “абсолютно не потрібний” і “дуже дорогий”.

“Частини цієї суми було би достатньо для того, щоб підняти можливості української трубопровідної системи на той рівень, який необхідний: з 120 млрд. кубометрів газу на рік до 180 млрд. щорічно”, – підкреслив він.

На цей раз Микола Азаров говорив приблизно в тому ж ключі.

“Ми б просили австрійську сторону – я знаю про ваші переговори з російським керівництвом – разом з тим поставитися конструктивно до нашої ідеї, до нашого підходу”, – сказав він.

За його словами, позиція України полягає в тому, що будівництво Південного і Північного потоків може призвести до скорочення майже в два рази транзиту газу через територію України з української ГТС.

“Це для нас втрати. Це для нас вкрай невигідний варіант. Ми запропонували ЄС і Росії, і, я сподіваюся, що така тристороння зустріч пройде в найближчому майбутньому, розглянути питання про реконструкцію нашої південної мережі газопроводів з тим, щоб вкласти в двадцять разів менше коштів у модернізацію наших південних газопроводів і вийти в ту ж саму точку – місто Бургас в Болгарії з тим же самим обсягом газу, який планується направляти за системою “Південного потоку“, – сказав Азаров.

Крім того, Прем’єр-міністр України підкреслив, що між Австрією і Україною завжди були “дуже хороші” відносини.

Вже після закінчення форуму Азаров зазначив, що його слова не можна розцінювати як агітацію за прийняття того чи іншого рішення – це була пропозиція альтернативних шляхів розвитку ситуації. Австрії, мовляв, все одно, звідки отримувати газ, а українській ГТС було б приємно. При цьому Азаров відзначив також, що реакція канцлера була цілком адекватною. Але вплинули на нього доводи українського Прем’єра чи ні, поки не відомо.

Разом з тим, директор енергетичних програм центру “Номос” Михайло Гончар вважає, що вирішувати, кого підтримувати – “Південний потік”, “Набукко”, або українську газотранспортну систему – будуть австрійські компанії і банки, а не вся Австрія в цілому. Тому з такими питаннями треба звертатися не до Австрії, як країні, а до компаній і банків, які будуть робити вибір.

“Тим більше, що цей маршрут добре відомий ще з соціалістичних часів. У цьому випадку месидж Прем’єра можна зрозуміти, але він буде мати відгук тільки тоді, коли буде адресований не взагалі Австрії, а конкретним потенційним партнерам, які зроблять той чи інший вибір. Ґрунтуючись не стільки на словах українського Прем’єра, скільки на реаліях відповідних бізнес-планів, на порівнянні інвестиційного клімату, послідовності політиків, так би мовити, наявності попиту на тому кінці труби і т.д.”, – запевнив експерт.

Джерело Ліга