місяць
На Місяці таки є вода

22 жовтня. США. Дослідницька місія LCROSS NASA виявила на Місяці мільйони тонн замерзлої води. В основному вода знаходиться в кратерах на південному полюсі супутника Землі, які постійно затемнені. Крім води, вчені виявили на Місяці також поклади срібла, ртуті та аміаку.

Місія зонда LCROSS увінчалася успіхом: тепер вчені довели наявність мільйонів тонн льоду на південному полюсі Місяця.

Нагадаємо, ракета NASA Centaur вагою більше 2 тонн врізалася в дно кратера Кабеус в жовтні 2009 року. Слідом за нею був запущений зонд LCROSS. Ракета врізалася в кратер Кабеус, дно якого не освітлено сонячним світлом, і викликала викид в атмосферу великої кількості пилу. Аналізи цього пилу дали такі результати: на дні картера міститься у великих кількостях водяний лід, а також срібло, ртуть і аміак.

Стало відомо, що льоду на Місяці як мінімум на третину менше, ніж за попередніми оцінками, але він все ж таки там присутній, що робить у перспективі можливу колонізацію супутника. Лід можна розплавити, і розкласти на складові – кисень для дихання і водень для палива ракет. Така перспектива обрадувала дослідників космосу з NASA, особливо у світлі відміни Бараком Обамою марсіанської програми.

Повідомлялося, що в початку березня 2010 року індійський супутник “Чандрайян-I” з допомогою спеціального радара Mini-SAR виявив на північному полюсі супутника Землі лід. За підрахунками фахівців NASA, виявлені запаси льоду становлять понад 600 мільйонів тонн. Трохи раніше дослідницький зонд NASA LCROSS виявив сліди льоду на південному полюсі супутника Землі.

У вересні стало відомо, що за допомогою лазера, встановленого на борту штучного супутника Місяця – Lunar Reconnaissance Orbiter (LRO), вченим NASA вдалося завершити створення надточної карти її поверхні. Завдяки їй дослідники змогли з’ясувати, чому зараз на Місяці більше не утворюються великі кратери.

За словами одного з авторів дослідження, Джеймса Хеда з Університету Броуна в Провіденсі, нова карта, на складання якої пішов рік, дозволила зібрати для NASA великий масив практичної інформації.

“Ми не тільки отримали дані про історію Місяця, але і змогли зазирнути в минуле нашої Сонячної системи, а також, що важливо, визначити з високою точністю місця майбутніх примісячень автоматичних апаратів і кораблів з людьми на поверхні супутника Землі”, – зауважив він.

За допомогою карти вчені склали каталог кратерів з 5185 об’єктів діаметрів більше 20 кілометрів. При цьому математична частота розподілу кратерів показала, що їх найбільші скупчення знаходяться в передгір’ях місячних гір, а ось на поверхні місячних “морів” кількість кратерів мінімальна.

За матеріалами ABC