Тюрма на Лонцького
СБУ не бачить жодної політики у тому, що коїться з "Тюрмою на Лонцького"

Львівське обласне керівництво Служби безпеки України заявляє, що жодної політики у втручанні СБУ в роботу істориків, працівників музею “Тюрма на Лонцького” немає. Під час прес-конференції у Львові, 15 вересня, начальник Львівського обласного управління СБУ Юрій Кіцул заявив, що директора музею Руслана Забілого не затримували, а лише запрошували для дачі пояснень.

Вголос розповідає про те, що саме говорить Львівське обласне СБУ про катавасію довкола музею “Тюрма на Лонцького”.

Начальник Управління СБУ у Львівській області Ю. Кіцул вирішив зустрітись з журналістами, щоб повідомити про нелегку долю історика Забілого та ситуацію навколо музею-меморіалу “Тюрма на Лонцького“.

Щиро усвідомлюючи пришвартовану до нього роль стрілочника на даному історичному етапі, Кіцул безповоротно впав на мороз та увімкнув простонародного дурачка, для того, щоб випустити пар всенародного обурення, принаймні в обличчі присутніх журналістів та нардепа Кендзьора, розповідає автор статті Олександр Ковальчук.

З Кіцулиних вуст щедро полились різноманітні канцеляризми разом зі щирим каяттям про те, що громадянин Кіцул володіє обмеженою інформацією про нелегку долю громадянина Забілого, оскільки усім процесом рулить якийсь київський мен, розташований на вищому щаблі субординації, а він, тобто, Кіцул – просто вийшов прогулятись, це не його компетенція і він нічого не знає, окрім того, що дозволено знати в межах того, що можна знати.

Перебуваючи у достатньо незручній позі вуличного еквілібриста, як посередника між людьми та набріоліненим френдом ляльки Барбі – Хорошковським, Кіцул повідомив, що не було ніякого затримання, а було запрошення для дачі пояснень, що уся катавасія відбувається за фактом перевезення засекречених документів (третіх осіб, взагалі, пропустили повз вуха через незнання про їх існування), а не через світлий лик товариша Забілого. І тому, жодної політики у тому не має, а є лише внутрішня справа СБУ.

У цей час обурена громадськість сконцентрувалась на чолі нардепа Кендзьора, який почав довго розводити демагогію про каральні органи СБУ без мінімального позитивного ефекту та навіть натяку натиснути на якісь емоції у присутньої громади. Громада оцінила спіч Кендзьора повним незарахом та його нарцисичним водоглядством і тільки журналіст газети “Галицька брама” пантувався статусом кореспондента “Нью-Йорк Таймс”.

Легкий переляк Кіцула від усвідомлення такої важкої ноші, деформував його голову у глибше у плечі і прикрив шию вольовим підборіддям працівника безпечних служб. Закралась крамольна думка, що, можливо, так Кіцулина совість з глибин взиває до його світлого розуму і зараз він, плюнувши на усі субординації, намалює нації якесь одкровення з життя Забілого при дворі Хорошковського. Але даремно закрадалась така думка, субординація та згадка про долю декабристів ще більше зацементували Кіцула у зніяковілій позі вуличного еквілібриста.

Кіцул гусарно спростував інформацію інсайдерських джерел про бажання Хорошковського закрити “Тюрми на Лонцького“. За словами Кіцула: “музей працював, працює і буде працювати“. Хоча й існує бажання спихнути “Тюрму на Лонцького” з балансу СБУ, але ніхто з так званих і патріотично налаштованих структур Львівщини не хоче ніби бавитись таким баластом. Тому мова, про передачу музею “Тюрма на Лонцького” у треті руки не відповідає намальованій Кіцалом дійсності.

Весь текст статті читайте тут.