Stupka_1

Події ранку 22 липня 2012 року підрізали крила українській культурі. Масштаби втрати постаті Богдана Ступки оцінювати ніхто не береться. В останню путь актора проводжали багатотисячними оплесками у рідному театрі імені Івана Франка.

Про актора досі не говорять в минулому часі.

Богдан Ступка – постать, яка навічно закарбувалась в історії.

Здатність Ступки перевтілюватися, ставати майже портретно схожим на свого героя – вражає, захоплює та навіть лякає.

Ще у юні роки ніхто не сумнівався, що малий Богданчик поєднає життя зі сценою. Щоправда, мати потай мріє для сина про корисну професію м’ясника, а сам Ступка пробує себе у астрономії та хімії. Але акторство бере гору. Втім, до власного успіху він підходить скромно та з гумором.

Своїм досвідом Ступка щедро ділиться з оточуючими. У театрі Франка кажуть, що актор завжди давав дорогу молодим, по-батьківськи наставляв. Казав: “Грати не вчу, бо цього навчити неможливо. Вчу молодих акторів, як себе морально поводити в житті”.

Джерело Телеканал новин 24